Шановні наші поціновувачі, запрошуємо Вас поринути у нову «смачну» рубрику «Традиційні страви подолян» від Хмельницького обласного краєзнавчого музею, в якій ми будемо розповідати про традиційну їжу, цікаві назви, способи та особливості приготування та навіть поділимося деякими унікальними рецептами.
Але почнемо з історичної інформації. Українці загалом, та й подоляни зокрема – спрадавна хліборобський народ, відтак й традиційна українська культура ґрунтується на цінностях хліборобської праці та шануванні хліба. Любов до хліба відобразилася й у традиційному меню українців, яке у всіх регіонах України, в основному, складалося з хлібних страв й борошняних виробів. Це і традиційні вареники, галушки, гречаники, шулики, потапці, лежухи, і обрядові – короваї, корочуни, лежні, мандрики, паски, гуски, шишки. Доповненням до борошняних страв для наших предків були риба, ягоди, молоко та молокопродукти, олія, рідше – м’ясо. У щоденному побуті переважно використовували сало та смалець, а ковбаси та інші м’ясні продукти можна було побачити на столі лише у святкові дні – ними ласували зрідка.
Так як традиційні страви – це страви зазвичай повсякденні, то готувалися вони легко та швидко, не потребуючи багато часу. Відтак, українська народна кухня взяла свій початок від простих у приготуванні сільських страв, основою яких є злакові та овочі, такі як картопля, капуста, буряк та гриби. Тому й традиційна кухня українців багата також на велике розмаїття овочевих страв. Це – борщ, капусняк, голубці, квашені капуста та огірки, гарбузова каша. Любили українці також різноманітні страви з яєць, особливо – яєчню із салом і ковбасою.
Оскільки в Україні домашнім вогнищем здавана була піч, то наші предки готували, переважно, варену, тушковану й печену їжу. Навіть чумаки, які возили сіль з Криму й Приазов’я, та запорозькі козаки у походах робили у землі тимчасову пічку – кабицю й готували в ній куліш і кашу, лемішку й галушки. Навіть з упольованої дичини варили юшку, а не смажили її на рожні.
