Виготовлення церковних дзвонів, що є важливим атрибутом східного християнства, має в Україні давні традиції, які зародились після хрещення Русі.
Перші відомості про виготовлення дзвонів на Поділлі зустрічаємо у XVI – XVII ст. Зокрема, відоме ім’я кам’янецького майстра-відливника Адама Петровича, про якого вперше згадано 1580 р. У XVII ст. у місті працював людвисар (ремесник з відливання виробів із мідних сплавів, найчастіше з олов’яної бронзи) на ім’я Григорій, а вже 1712 р. у Кам’янці-Подільському діяв окремий людвисарський цех. Є також відомості про існування виробництва дзвонів у Чорному Острові у XVIII ст, яке започаткувала родина Островських. Згадується майстер Василь Островський, який у 1761 та 1780 рр. відлив дзвони (вага найбільшого – 38,5 пуда!) для Сатанівського монастиря.
Після інкорпорації Поділля до складу Російської імперії (1793 р.) кілька десятиліть свідчень про виготовлення дзвонів у краї не зустрічаємо. Лише від сер. ХІХст. виробництво відновлюється, а головним осередком дзвоноливарства стає містечко Немирів, де у різні роки діяло 5 заводів. Інший осередок виробництва дзвонів сформувався у Проскурівському повіті – тут діяло два підприємства.
Зокрема, у 1880-х рр. представник родини Островських Юліан відновив виготовлення дзвонів у Чорному Острові, збудувавши дзвоноливарний завод у сусідньому селі Захарівці. На поч. ХХ ст. виробництво значно збільшилося завдяки замовленням з усіх куточків тодішньої імперії. Більше того – чорноострівські дзвони отримали європейське визнання, що підтверджують численні нагороди на міжнародних виставках.
Ще один дзвоноливарний завод заснував у 1880-х рр. Василь Заленський. Підприємство діяло біля Проскурова в с. Лісові Гринівці та було невеликим – на ньому працював сам власник зі своїми синами.
Отож, в кін.ХІХ–на поч.ХХ ст. Подільська губернія була головним виробником дзвонів в Україні. У різні роки тут діяло 7 заводів, тоді як в інших українських губерніях подібні підприємства існували лише на Київщині та Харківщині. На жаль, після встановлення атеїстичної радянської влади виробництво дзвонів зупинилось, а традиції їх виготовлення були втрачені.
Більше про ці та інші факти з історії краю читайте у книзі Сергія Єсюніна «Хмельниччина: минуле, що дивує», яку можна придбати у Хмельницькому краєзнавчому музеї.
