Бражник хорватський
Hemaris croatica
Яскраве контрастне забарвлення, мініатюрні розміри, наявність «хіпстерського» хвоста та здатність… стрибати надають джмелевидці хорватській певної харизми й неповторності. Навіть редуковані помаранчеві задні крила логічно «завершують» своєрідний образ метелика. Та про все по порядку.
Науковці відкрили, що метеликам для польоту достатньо всього… однієї пари крил, а саме – передньої, власне на яку й лягає основне навантаження під час руху. Без задніх же крил комахи теж залишаються «дієздатними», їм під силу подолання чималих відстаней та навіть тривале ширяння в повітрі. Єдине, чого бракує цим «бідолашним», ‒ швидкості польотних реакцій. Зрозумілою в цьому сенсі тепер стає й редукованість задніх крил у багатьох нічних метеликів.
А ось вчені Кембриджського університету зробили досить сміливе ствердження, що нічні метелики не зможуть літати без… кінцівок! Вони дослідили, що, аби злетіти й «насолодитися» польотом, лускокрилі змушені… підстрибнути догори, інакше їхні крила, що складені «дахом», при зльоті неминуче будуть чіпляти «злітно-посадкову смугу» й гальмувати рух. Тобто перш, ніж почати махати крилами, комахи підстрибують, причому у різних видів стратегії зльоту відрізняються. Для поштовху метелик використовує чотири кінцівки з шести, які розподіляють зусилля по всій поверхні, від якої доводиться відштовхуватися. Стрибок займає долі секунди, тому «неозброєним» оком він не помітний.
Вражаючий дисонанс – метелики можуть літати… без крил, а ось без кінцівок ‒ ніколи не здіймуться у повітря! Політ – життя метеликів, а для бражника хорватського – ще й продовження роду, адже саме у польоті самка відкладає яйця: зависаючи над харчовою рослиною, вона підгинає черевце і приклеює до її листків по одному яєчку.
