Бражник підмаренниковий
Hyles gallii
Про сфінксів ‒ крилатих страховиськ у вигляді напівлюдини-напівтварини ‒ можна дізнатися з міфів Давньої Греції, а скульптури побачити у сучасному Єгипті. Про зворушливі сюжети їхнього життя також можуть розказати фільми-фентезі. Тема сфінксів завжди в тренді. Навіть сучасна лепідоптерологія ‒ наука, що вивчає лускокрилих, їхнім імя′м назвала метеликів родини Бражникових. І сьогодні можна зустрітися зі справжніми крилатими сфінксами, які, на противагу древнім містичним істотам, не викликають у нас жах.
Чому ж таки сфінкс? Гусениці майже всіх видів бражників, в тому числі й підмаренникового, при небезпеці піднімають передню частину тулуба і завмирають в загрозливій позі, чим й нагадують позу легендарного персонажу.
Яскраву личинку підмаренникового «сфінкса» можна знайти під середньою жилкою листя бур’яну, яким вона харчується. По мірі зростання гусениця декілька разів змінює колір «тіла» ‒ з початкового зеленого на кінцевий чорний.
Дорослі ж особини мають різну інтенсивність фарбування, яка залежить від вологості навколишнього середовища: у посушливих регіонах бражники більш бліді, а у вологих ‒ темніші. Якщо у Вас є бажання особисто зустрітися з цими чималими красенями, запросіть їх на… нічне побачення. Для цього достатньо встановити світлову пастку з ультрафіолетовим випромінюванням, адже метелики залюбки летять на джерело світла. Вчені пояснюють цей феномен орієнтацією комах у просторі на світло місяця або нічного неба, яке сприймають в ультрафіолетовому діапазоні.
