«Аномальна спека», «надмірні опади», «надзвичайно низькі температури» ‒ ці поняття все частіше вживаються для опису сучасних погодних умов. Та чи справді дані явища є такими незвичайними? Наш музей продовжує серію публікацій «Незвичайні явища природи на Поділлі». І сьогодні мова йтиме про місячне затемнення ‒ астрономічне явище, яке полягає в тому, що земному спостерігачу перестає бути видимим повністю або частково Місяць. Протягом року на планеті відбувається до двох місячних затемнень. Спостерігати їх вночі можливо на території частини Землі, де Місяць перебуває над горизонтом. Найбільш популярне та доступне пояснення трьом типам місячних затемнень (повному, частковому та напівтіньовому) в своїй “Ілюстрованій астрономії” дав чілійський астрофізик Хуан Карлос Беамін.
8 листопада нас очікує повне затемнення повного Місяця, яке буде можливим, на жаль, для спостереження мешканцями тільки крайніх північно-східних територій Європи й лише у телескопи, оскільки відбудеться воно о 14.02 за місцевим часом.
Загалом у ХХІ ст. на Хмельниччини спостерігалось 20 місячних затемнень:
- напівтіньове ‒ 14-15 березня, часткове ‒ 7 вересня 2006 р.
- повне ‒ 3-4 березня 2007 р.
- повне ‒ 21 лютого, часткове – 16 серпня 2008 р.
- напівтіньове ‒ 9 лютого та 5-6 серпня, часткове ‒ 31 грудня 2009 р.
- повне ‒ 15 червня та 10 грудня 2011 р.
- часткове – 25 квітня, напівтіньове ‒ 18−19 жовтня 2013 р.
- напівтіньове ‒ 16 вересня 2016 р.
- напівтіньове ‒ 10-11 лютого, часткове ‒ 7 серпня 2017 р.
- повне ‒ 27 липня 2018 р.
- повне ‒ 21 січня, часткове ‒ 16 липня 2019 р.
- напівтіньове ‒ 10 січня, напівтіньове ‒ 5 червня 2020 р.
Також достеменно відомо, що на Поділлі у ХХ ст. мали змогу спостерігати повне місячне затемнення 16 вересня 1997 р.
На жаль, брак більш детальної інформації не дає змоги зазирнути вглиб віків і з’ясувати, коли саме подоляни відчували трепет, захват й острах одночасно, спостерігаючи за даними астрономічними явищами.
Про інші незвичайні явища ми розповімо у наступних випусках.
