Хмельницький обласний краєзнавчий музей продовжує серію «підглядачок» «Живуть же..!» про звичайне життя тварин у незвичайному ракурсі.
Спостерігаючи за сорокою, у вас виникало питання, звідки в неї стільки зухвальства, розперезаності та нахабства? Чому вона так сміливо скаче на більш сильніших, крупніших та навіть «крутіших»? Якщо б мова йшла про людину, відповідь була б ймовірною – її хтось «кришує». Але мова – про птаха, розбійницька вдача якого просто «зашкалює». І пояснень цьому фахівці поки не дають.
У сороки ж в прямому сенсі є «криша» ‒ справжнісінький дах над її гніздом! І неважливо, що він влаштований не із клінкерної черепиці, а із товстих сучків і гілок. І не важливо, що він не рятує від дощу. Але це – дах! І він чудово захищає сорочину родину від хижих птахів, які анатомічно не в змозі маневрувати в повітрі, щоб потрапити до її гнізда. Жоден птах нашої фауни таких архітектурних шедеврів з надійним захистом не влаштовує!
З першого погляду на сорочино гніздо й не зрозумієш, що ця безформна купа гілок, як правило, на верхівці дерева ‒ справжня неприступна фортеця, яка побудована її власниками на совість. Товсті суки та гілки скріплені травою та зцементовані глиною; лоток відштукатурений; внутрішнє оздоблення ‒ з тонких гілочок; гніздо вистелене вовною, мохом, сухими травинками. А «квадратура» житлової площі під стать «королівській» ‒ орлиній родині!
Напевно, наявність потужного й надійного тилу й надає сороці впевненість загонисто «крокувати» життям.
Більше цікавинок про місцевий «орнітобомонд» у брошурі «Домівки пернатих» видавництва Хмельницького обласного краєзнавчого музею, яка є в реалізації.
P.S.
Під час зйомки жодне з музейних опудал не постраждало.
