Завтра християни відзначатимуть одне з відомих свят – День св. Юрія. Під ім’ям Юрій, або Єгорій, здавна вшановувався святий Георгій, який був відомий нашим предкам ще з часів прийняття християнства. У літописних джерелах є згадки про те, що в 1030 р. князь Ярослав заснував у Києві монастир св. Георгія.
Варто відзначити, що селяни, на відміну від панівного класу, який в образі св. Георгія вбачав воїна-захисника, славили святого двічі на рік: 6 травня (початок підготовки до сільськогосподарського сезону) та 23 листопада (завершення збору врожаю), тобто, в дні, що пов’язані з сільською працею.
На «весняного Георгія» запрошували до господи священника відслужити водосвятний молебен, освячували всю домашню живність та вперше після зими виганяли худобу в поле.
Отож, до святого зверталися з проханням про родючість землі, про допомогу і заступництво у боротьбі з ворогами рідної землі.
В іконографії великомученика відомо два основних типи зображень: мученик з хрестом у руці, хітоні і плащі та воїн в обладунках зі зброєю- піший або на коні.
В колекції Хмельницького обласного краєзнавчого музею зберігається металева лита ікона ХVІІ- ХVІІІ ст.ст. саме другого типу – у вигляді воїна-вершника, що списом уражає змія.
