Хмельницький обласний краєзнавчий музей продовжує серію «підглядачок» «Живуть же..!» про звичайне життя тварин у незвичайному ракурсі.
Про мудрість цих птахів ходять справжні легенди, а народний поголос приписує совиній спільноті взагалі наявність верховенства права, яке регулюється власним «законодавчим органом», так званим «совиним парламентом». Жодні птахи не мають такі «привілеї»!
Ще б пак! Сови – унікальні птахи. З іншими хижими пернатими у них більше розбіжностей, ніж подібностей. Насамперед, «впадає у вічі» їхні очі, що розташовані поруч одне з одним, а не по боках голови, і жорстко зафіксовані, тому птах не може ними рухати. Щоправда, в цьому й немає сенсу, адже завдяки занадто рухливій голові сова без зайвих зусиль може побачити власну спину!
Сови – єдині з птахів, які мають вушні раковини у вигляді твердих шкірястих складок, оточених дуже пружним пір’ям. Вуха несиметричні, що допомагає птахові пеленгувати звуки. А пір’я на голові розташоване так, що спрямовує звуки до вушних раковин. Оперення же крил, навпаки, глушить всі звуки, тому сова літає абсолютно безшумно.
Сови живуть парами. Вони оберігають своє житло та люблять усамітнення. Полюють виключно поодинці, тому побачити совине угрупування, яке в народі й прозвали «совиним парламентом», досить рідкісне явище. Дану метафору вперше використали французькі робітники у 1912 році для характеристики бездіяльного під час економічної кризи парламенту. Хоча вислів не мав до птахів жодного відношення, але й дотепер використовується як крилатий та означає «бездіяльний парламент».
Більше цікавинок про місцевий «зообомонд» у наборі інформаційних фотолистівок «Птахи Червоної книги Хмельниччині» видавництва Хмельницького обласного краєзнавчого музею, яка є в реалізації.
P.S.
Під час зйомки жодне з музейних опудал не постраждало.