Хмельницький обласний краєзнавчий музей Адреса: Хмельницький вулиця Подільська, 12
Музей сьогодні: зачинено +38 0382 762 340 +38 068 529 25 49

Новини

«Злато і срібло» землі Болохівської

«Злато і срібло» землі Болохівської
icon:arrow-back

Жіночі прикраси заможніх городянок другої половини ХІІІ ст. запрошують Вас, поціновувачі історії, поринути у загадковий світ унікальних давньоруських виробів.

Літописна Болохівська земля… Проіснувавши трохи більше ста років, вона гине у вирі міжусобиць у другій половині ХІІІ ст. Її історія й сьогодні продовжує цікавити як фахівців, так і любителів старовини.

В 1970-80-х роках науковцям Хмельницького обласного краєзнавчого музею на чолі з археологом музею В.І.Якубовським довелося досліджувати давньоруські городища поблизу сіл Городище Деражнянського та Теліженці Старосинявського району Хмельницької області. Під час розкопок були виявлені скарби унікальних ювелірних виробів ХІ-ХІІІ ст.ст., які нині зберігаються в нашому музеї. Криваві події другої половини XIII ст., що відбувалися на території літописної Болохівської землі, сприяли перетворенню цих дивних речей на скарб. Більше сімсот років пролежали вони в землі і тільки сьогодні розкривають нам таємниці того часу.

Дивлячись на ці дивовижні творіння людських рук, переконуєшся, що давньоруські златоковалі були справжніми чарівниками. Використовуючи весь арсенал відомих їм технік і прийомів, вони створювали шедеври, хоч і невеликі за розмірами. До того ж давньоруські ювеліри досконало володіли символічною мовою жіночого убору, про що переконливо свідчать речі з скарбів, адже більшість їх становлять жіночі прикраси, які носили заможні городянки в Давній Русі.

Почати слід зі срібних тринамистинних скроневих кілець, які кріпились до головного убору на шкіряних ремінцях або тканих стрічках. Для їх виготовлення – ажурних, каркасних та з прорізями намистин – давньоруські ковалі використовували тиснення, позолоту, зернь (напаювання маленьких як зернята круглих «краплин») та скань (від давньоруського «съкати» – звивати). Уміле поєднання цих технік створює неповторну світло-тіньову гру і складає враження світла, що розлите навкруги. Академік Б.Рибаков пов’язував орнаментику тринамистинних кілець з ідеєю сонця, зважаючи на їх зовнішній вигляд, а також обожнювання слов’янами могутнього світила ще з давніх-давен. Про решту прикрас – у наступних публікаціях.

 

Подібні новини

Презентація видання «Хмельниччина: минуле, що дивує»

«Хмельниччина: минуле, що дивує» – монографія, що стала візитною карткою серед останніх обласних краєзнавчих новинок. Сьогодні її автор – Сергій Єсюнін – презентує видання у Деражнянському міському історичному музеї. Принагідно повідомляємо, що вийшов новий наклад книги. У вас є можливість  придбати її у Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї за адресою вул. Подільська,12.  

Деталі

Підсумовуємо березень!

Заввідділами Н.Стрижак та О.Мельничук в якості експертів та голів журі взяли участь у ІІ турі щорічного Всеукраїнського конкурсу екскурсоводів музеїв «КРАЙ, В ЯКОМУ Я ЖИВУ». У ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ патріотичні браслети «ДВА КОЛЬОРИ» ми виготовляли з 6-класниками ліцею №15, а у ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ ЛЯЛЬКАРЯ – «ДИВО-ЯНГОЛЯ» – з працелюбчиками «Звичайного Дива». Напередодні ВСЕСВІТНЬОГО ДНЯ ІСТОРИКА […]

Деталі
Ваш запит відправлено
Відповідь від нас надійде вам на електронну пошту, яку ви вказали у формі
Цей розділ в процесі розробки
Незабаром ця сторінка з'явиться

Запит на екскурсію

Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу