Хмельницький обласний краєзнавчий музей Адреса: Хмельницький вулиця Подільська, 12
Музей сьогодні: відчинено (09:00–17:00) +38 0382 762 340 +38 068 529 25 49

Новини

«Злато і срібло» землі Болохівської

«Злато і срібло» землі Болохівської
icon:arrow-back

Жіночі прикраси заможніх городянок другої половини ХІІІ ст. запрошують Вас, поціновувачі історії, поринути у загадковий світ унікальних давньоруських виробів.

Літописна Болохівська земля… Проіснувавши трохи більше ста років, вона гине у вирі міжусобиць у другій половині ХІІІ ст. Її історія й сьогодні продовжує цікавити як фахівців, так і любителів старовини.

В 1970-80-х роках науковцям Хмельницького обласного краєзнавчого музею на чолі з археологом музею В.І.Якубовським довелося досліджувати давньоруські городища поблизу сіл Городище Деражнянського та Теліженці Старосинявського району Хмельницької області. Під час розкопок були виявлені скарби унікальних ювелірних виробів ХІ-ХІІІ ст.ст., які нині зберігаються в нашому музеї. Криваві події другої половини XIII ст., що відбувалися на території літописної Болохівської землі, сприяли перетворенню цих дивних речей на скарб. Більше сімсот років пролежали вони в землі і тільки сьогодні розкривають нам таємниці того часу.

Дивлячись на ці дивовижні творіння людських рук, переконуєшся, що давньоруські златоковалі були справжніми чарівниками. Використовуючи весь арсенал відомих їм технік і прийомів, вони створювали шедеври, хоч і невеликі за розмірами. До того ж давньоруські ювеліри досконало володіли символічною мовою жіночого убору, про що переконливо свідчать речі з скарбів, адже більшість їх становлять жіночі прикраси, які носили заможні городянки в Давній Русі.

Почати слід зі срібних тринамистинних скроневих кілець, які кріпились до головного убору на шкіряних ремінцях або тканих стрічках. Для їх виготовлення – ажурних, каркасних та з прорізями намистин – давньоруські ковалі використовували тиснення, позолоту, зернь (напаювання маленьких як зернята круглих «краплин») та скань (від давньоруського «съкати» – звивати). Уміле поєднання цих технік створює неповторну світло-тіньову гру і складає враження світла, що розлите навкруги. Академік Б.Рибаков пов’язував орнаментику тринамистинних кілець з ідеєю сонця, зважаючи на їх зовнішній вигляд, а також обожнювання слов’янами могутнього світила ще з давніх-давен. Про решту прикрас – у наступних публікаціях.

 

Подібні новини

Всеукраїнський конкурс екскурсоводів

Три дні поспіль, з 23 по 25 січня 2024 року, тривав І обласний тур Всеукраїнського конкурсу екскурсоводів музеїв навчальних закладів міста та області «Край, в якому я живу». Для Хмельницького обласного краєзнавчого музею знаменно, що щорічно до роботи журі обласного конкурсного відбору екологічного виховання учнівської молоді запрошує завідувача відділу історії Ніну Стрижак та завідувача відділу інформації […]

Деталі

Вперше на Хмельниччині встановлено РЕКОРД УКРАЇНИ у номінації краєзнавство!

За ініціативи та участі директора Благодійного фонду «Закон і справедливість», професора, краєзнавця Віталія Олуйка, підтримки Ямпільської громади та Хмельницького обласного краєзнавчого музею було проведено дослідження історії одного з найдавніших населених пунктів нашої області – села Лепесівка та відзначена рекордна кількість урочищ цього села, які мають окремі історичні назви. Дослідження було передано експертам «Книги світових рекордів», […]

Деталі

Музейні гостини

У Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї – багатолюдно! Сьогодні екскурсійну подорож музейними залами здійснили студенти ХУУПу. Раді візиту!

Деталі
Ваш запит відправлено
Відповідь від нас надійде вам на електронну пошту, яку ви вказали у формі
Цей розділ в процесі розробки
Незабаром ця сторінка з'явиться

Запит на екскурсію

Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу