Хмельницький обласний краєзнавчий музей Адреса: Хмельницький вулиця Подільська, 12
Музей сьогодні: відчинено (09:00–17:00) +38 0382 762 340 +38 068 529 25 49

Новини

«Злато і срібло» землі Болохівської

«Злато і срібло» землі Болохівської
icon:arrow-back

Жіночі прикраси заможніх городянок другої половини ХІІІ ст. запрошують Вас, поціновувачі історії, поринути у загадковий світ унікальних давньоруських виробів.

Літописна Болохівська земля… Проіснувавши трохи більше ста років, вона гине у вирі міжусобиць у другій половині ХІІІ ст. Її історія й сьогодні продовжує цікавити як фахівців, так і любителів старовини.

В 1970-80-х роках науковцям Хмельницького обласного краєзнавчого музею на чолі з археологом музею В.І.Якубовським довелося досліджувати давньоруські городища поблизу сіл Городище Деражнянського та Теліженці Старосинявського району Хмельницької області. Під час розкопок були виявлені скарби унікальних ювелірних виробів ХІ-ХІІІ ст.ст., які нині зберігаються в нашому музеї. Криваві події другої половини XIII ст., що відбувалися на території літописної Болохівської землі, сприяли перетворенню цих дивних речей на скарб. Більше сімсот років пролежали вони в землі і тільки сьогодні розкривають нам таємниці того часу.

Дивлячись на ці дивовижні творіння людських рук, переконуєшся, що давньоруські златоковалі були справжніми чарівниками. Використовуючи весь арсенал відомих їм технік і прийомів, вони створювали шедеври, хоч і невеликі за розмірами. До того ж давньоруські ювеліри досконало володіли символічною мовою жіночого убору, про що переконливо свідчать речі з скарбів, адже більшість їх становлять жіночі прикраси, які носили заможні городянки в Давній Русі.

Почати слід зі срібних тринамистинних скроневих кілець, які кріпились до головного убору на шкіряних ремінцях або тканих стрічках. Для їх виготовлення – ажурних, каркасних та з прорізями намистин – давньоруські ковалі використовували тиснення, позолоту, зернь (напаювання маленьких як зернята круглих «краплин») та скань (від давньоруського «съкати» – звивати). Уміле поєднання цих технік створює неповторну світло-тіньову гру і складає враження світла, що розлите навкруги. Академік Б.Рибаков пов’язував орнаментику тринамистинних кілець з ідеєю сонця, зважаючи на їх зовнішній вигляд, а також обожнювання слов’янами могутнього світила ще з давніх-давен. Про решту прикрас – у наступних публікаціях.

 

Подібні новини

З днем народження, Хмельницький!

Активний тиждень від ХМЕЛЬНИЦЬКОГО ОБЛАСНОГО КРАЄЗНАВЧОГО МУЗЕЮ в рамках підготовки до 592-ї річниці з Дня заснування міста та Дня захисників та захисниць України триває! Зокрема, з історією міста ми познайомили пацієнтів Хмельницької обласної дитячої лікарні, а наприкінці бесіди слухачі вже традиційно долучилися ще й до нашої творчої ініціативи – майстерки «СЕРЦЕ МІСТА». Дякуємо учасникам заходу […]

Деталі

Геній-філософ, що на віки випередив час

Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 року на Полтавщині. Про точну дату народження світ дізнався лише через 200 років. Саме тоді дослідники віднайшли в одному з листів Сковороди згадку про святкування власних уродин. Але це не єдиний втаємничений та цікавий факт про українського філософа-мандрівника… Одним із псевдонімів Сковороди є «Григорій Варсава» (син спокою). Досконало […]

Деталі

«Завʼяжу я хустку, зав’яжу»

У народі кажуть, скільки днів взимку, стільки й свят. Зимова пора – насичена святковою атмосферою та наповнена вірою у диво. А у Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї вже другий тиждень поспіль, у найкращих українських традиціях та звичаях, проходять різноманітні науково-мистецькі заходи. Так і сьогодні, 7 грудня, у День української хустки, аби пригадати давні традиції та обряди, […]

Деталі
Ваш запит відправлено
Відповідь від нас надійде вам на електронну пошту, яку ви вказали у формі
Цей розділ в процесі розробки
Незабаром ця сторінка з'явиться

Запит на екскурсію

Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу