«Віртуальні подорожі краєм» від Хмельницького обласного краєзнавчого музею запрошують вас на Красилівщину у селище Антоніни!
Містечко знане, перш за все, завдяки Садибі Сангушків-Потоцьких, котру зводили власники протягом XVIII-XIX століть.
Перша згадка про селище датується 1593 роком. Тоді воно значиться як Голодиківці. Сучасна ж назва має романтичну передісторію. У 1760-х роках Антоніна, сестра власниці села Барбари Сангушко, вийшла заміж за регента коронної канцелярії Ігнація Мальчевського. Отож, Барбара у якості весільного подарунку віддала молодятам у довгострокову оренду Холодьки (інша назва села). Місцевість полюбилася нареченим, тому закохані вирішили оселитися там. Ігнацій звів невеликий палац, навколо якого невдовзі заклав парк. У 1770-му році свою резиденцію закоханий назвав на честь дружини Антоніни. Нову назву місцеві мешканці швидко вподобали і вже незабаром так стали називати й усе поселення. Після смерті Антоніни (наприкінці ХVIII ст.) містечко повернулося у власність Сангушків. Завдяки шлюбним зв’язкам Сангушків з Потоцькими перейшло у власність останнім. Фактично за господарювання кожного з власників Антонін тут з’являлися все нові і нові споруди. Особливо грандіозну реконструкцію резиденція пережила за останнього власника – Юзефа Потоцького (1862-1922). За час його господарювання до палацу додали флігель, просторий манеж, два парадні в’їзди, ковану огорожу та декілька окремих приміщень для прислуги. На жаль, у 1919 році палац було знищено (нині на його місці розміщене футбольне поле), а саму садибу добряче пошкоджено. Та, незважаючи на це, в Антонінах є на що подивитись, адже чимало будинків Потоцького все ж дійшли до нашого часу. Це вілли для головного адміністратора маєтку, управителя, агронома, ветеринара, конюха тощо. Найбільш вишуканий вигляд має приміщення нинішньої селищної адміністрації, яке за Потоцького слугувало… гаражем!
Також туристам місцеві радять обов’язково відвідати старовинний парк, котрий має статус загальнодержавного значення.
