Завершуючи цикл новорічних розповідей, логічно згадати ще один невід’ємний елемент святкового декору – ялинкову гірлянду – довгий ланцюжок, що складається з однорідних предметів.
Історія виникнення гірлянди пов’язана зі Стародавнім Римом. Римляни прив’язували до дерев стрічки на знак родючості та відродження життя. З того часу гірлянда змінювала свої форми, матеріал та спосіб прикрашання.
У ХV- ХVІ ст. у різних європейських країнах почали використовувати палаючі свічки, що були з’єднані між собою і нагадували гірлянду. Люди вірили, що вогонь свічок зможе відігнати злих духів від домівок. До свічок з часом доєдналися мішура, паперові та скляні гірлянди, головними святковими символічними кольорами якої були зелений (живе листя, яким весна вкриває всі дерева), золотистий (притягує у дім багатство та достаток) й червоний (мав дуже тонке значення, адже нагадував кров Спасителя).
На жаль, вся ця краса утаємничувала в собі чималу небезпеку – можливість виникнення пожежі, тому необхідно було винайти щось таке ж яскраве й веселе, але менш небезпечне.
І тут справжнім спасінням виявилися електричні лампи! Існує кілька версій виникнення електричної гірлянди, тому й важко сказати, яка з них дійсна… Відомо, що у 1895 р. перша електрична плетениця прикрашала ялинку перед Білим Домом в США. До Європи новий винахід дістався не одразу. Вперше такими гірляндами були освітлені кілька ялинок у місті Гельсінгфорсі (Фінляндія ) у 1906 р.
Поза всяким сумнівом, ХХ століття стало «революційним» для гірлянд.
Погодьтеся, що у різдвяно-новорічні дні такі прикраси, безперечно, створюють навкруги неперевершену казкову атмосферу!
