27 листопада відповідно до Указу Президента України від 26.11.1998 № 1310/1998 ми вшановуємо День пам’яті жертв голодоморів. Також у цей день відповідно до постанови Верховної Ради України від 16.12.2020 № 1092-IX відзначаються 100-ті роковини від початку масового штучного голоду 1921 – 1923 рр. та 75-ті роковини від початку масового штучного голоду 1946 – 1947 рр.
Минуле століття пронеслося над Україною трьома голодоморами. Ці сплановані акції масового вбивства українців спричинили загибель людей за етнічною ознакою на їхніх землях.
Голодомор 1921-23 рр. найбільше вразив південні області України. Радянська влада запроваджувала свою політику та бажала підкорити українських заможних селян. У людей масово конфісковували хліб та вивозили його до Росії. Голод вразив також етнічні українські землі Кубань та Поволжжя.
Голодомор 1932-33 рр. є визнаним на міжнародному рівні геноцидом українців. Це був добре спланований та свідомий злочин вищого керівництва СРСР на чолі з диктатором Сталіним. Завдяки відкриттю архівів СБУ сьогодні можна стверджувати, що метою організації Голодомору 1932-33 років було винищення голодом саме українців. Трагедія в Україні тривала 17 місяців – з квітня 1932 року до листопада 1933 року. За різними даними, загинуло від 4 до 7 млн. людей, хоча деякі історики вказують про 10-11 млн. загиблих. Навесні 1933 року помирало 17 людей щохвилини, 1 000 людей щогодини і майже 25 000 людей щодня. За розпорядженнями уряду заборонялась будь-яка торгівля в сільській місцевості, призупинялося продовольче постачання сіл, переслідувалося та каралося на 10 років ув’язнення або розстріл будь-яке використання хліба для оплати праці в районах, які не виконали хлібозаготівельних планів, запроваджувалася система натуральних штрафів, товарних репресій.
Голодомор 1946-47 рр. також був цілеспрямованою акцією вбивства українців радянською владою. Його причиною були не важкі повоєнні роки, а злочинні дії сталінського Політбюро. У селян забирали зерно, аби продати його чи подарувати «братнім» республікам соціалістичного табору.
Упродовж десятиліть масове вбивство людей замовчувалося радянською владою. Лише у 1998 році Указом президента України остання субота листопада оголошена Днем пам’яті жертв голодомору. Традиційною скорботною акцією цього дня є «Запали свічку пам’яті». Долучитися до неї доволі просто – після загальнонаціональної хвилини мовчання достатньо запалити свічку в своєму вікні. Це – знак нашої пам’яті. Вогонь свічки символізуватиме нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів, ці вогники зігріють душі загиблих.
Ми живемо! Живе наш народ! Так буде завжди!
