Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 року на Полтавщині. Про точну дату народження світ дізнався лише через 200 років. Саме тоді дослідники віднайшли в одному з листів Сковороди згадку про святкування власних уродин. Але це не єдиний втаємничений та цікавий факт про українського філософа-мандрівника…
- Одним із псевдонімів Сковороди є «Григорій Варсава» (син спокою).
- Досконало володів багатьма мовами – латиною, грецькою, польською, німецькою, італійською, французькою та ін.
- Прекрасно грав на флейті та органі, сопілці, скрипці, лірі та бандурі.
- Зробив 7 перекладів, написав 17 філософських творів, які не друкувались за його життя й існували у рукописах. Найвідоміші – «Сад божественних пісень», «Жінка Лотова», «Байки Харківські».
- Спав не більше чотирьох годин на добу.
- Ніколи не мав сім’ї, власного дому й постійного доходу.
- Ім’я Григорія Сковороди увійшло до списку 100 найбільших філософів світу поряд із Сократом та Епікуром, Конфуцієм та Лао-Цзи, Коперником та Джордано Бруно, Дені Дідро та Людвігом Фейєрбахом.
У наш час образ відомого генія знаходить відтворення в образотворчому мистецтві: скульптурі, дрібній пластиці тощо. Сковороду зображають на марках, листівках, конвертах, карбують на пам’ятних і ювілейних медалях та монетах. Саме така «історизація буття» дає змогу сформувати національну модель минувшини.