Український рух у Проскурові (нині – Хмельницький) розпочався 1917 року та набув ще більших обертів у наступні три роки. Серед багатьох подій заслуговує на увагу українізація місцевих навчальних закладів, і, передусім, найбільшого з них – реального училища. У 1918 році його реорганізували в українську реальну школу, яка стала першим в історії міста навчальним закладом з українською мовою викладання.
Історія Проскурівського реального училища почалась у 1900 році, коли за ініціативи міської міщанської управи було порушено питання про організацію у місті середнього технічного навчального закладу. Отримавши відповідний дозвіл від міністерства народної освіти, у Проскурові розпочалася підготовка до створення нового навчального закладу та будівництво для нього приміщення по вулиці Старобульварній, 3 (нині – будівля Хмельницької міської ради).
1 липня 1904 року відбулось урочисте відкриття Проскурівського реального училища. Заклад мав 6-річний курс навчання і давав «реальну» (з латини «геаlis» – дійсна) середню освіту з технічним нахилом, вступали до нього після закінчення початкової школи. У 1-4-х класах училища давали загальну освіту, а, починаючи з 5-го, вивчали спеціальні предмети. Крім них у програмі були Закон Божий, російська, німецька та французька мови, математичні дисципліни (арифметика, алгебра, геометрія, тригонометрія), географія, історія, каліграфія, фізика та хімія. Учнів-реалістів нараховувалось майже три сотні, навчання було платне – 50 рублів на рік, що було доступно майже всім верствам населення…
Зміни у навчальний процес привнесла Перша світова війна. У зв’язку з наближенням фронту реальне училище у вересні 1915 року було евакуйоване до Єлисаветграду (нині – Кропивницький), а його фізичний кабінет і бібліотека – у Москву до історичного музею. Приміщення у Проскурові переобладнали для потреб військового шпиталю Общини сестер милосердя Товариства Червоного Хреста. Але вже за рік, у серпні 1916 року, коли справи на фронті покращились, училище повернулось у Проскурів і відновило свою роботу. На жаль, доволі цінна бібліотека так і залишилась у Москві…
Під час Української революції 1917-1921 рр. навчальний заклад було реорганізовано згідно програмі українізації освіти, яка розгорнулась у 1918 році. Училище відтоді стало називатись «Проскурівська державна реальна школа».
Частково змінився педагогічний склад, призначили нового директора – досвідченого Семена Білімовича, який з 1907 року працював у цьому навчальному закладі інспектором. Але найголовніші зміни – відбулось впровадження української мови викладання та введення нових предметів. Зокрема, додали вивчення української та польської мови, впровадили курси історії українського письменництва, географії та історії України. Надзвичайно цікавий і красномовний факт – в реальній школі поки залишили вивчення російської мови, але офіційно її називали не інакше, як «московська мова».
Повноцінний навчальний процес українізованої реальної школи відновили до серпня 1918 року. Проте вже наступного року постійні бойові дії не давали навчальному закладу працювати стабільно. Часом реалісти не вчились по декілька місяців… Ще гірші часи настали після встановлення радянської влади – Проскурівська реальна школа взагалі припинила існування.
