Просинець, просинь, ясень, студен, сніжень… Кому знайомі ці слова та що вони означають? А в «народних календарях» наших предків зустрічається ще й корінник зими, середульший, маківка зими, а також ранок року.
То про що йдеться? Про перший місяць року – СІЧЕНЬ.
Дослідники вважають, що такою назвою слов’яни нарекли його, зоглядаючись на зимові погодні явища: бо і снігом січе, і морозяним вогнем пече, і повітря вихолоджує. А водночас, на диво, він може бути акварельним, прозорим, блакитним та відбиватися у річковій кризі синім «рум’янцем», а звідси – просинець. Слово «просинь» – означає «ясний», а в січні, дійсно, сонце піднімається вище і настає більше сонячних, ясних днів, ніж у листопаді або грудні.
За іншою версією, місяць отримав назву у зв’язку з рубкою-січенням лісу. Саме в цю пору наші пращури вирубували ліс, чагарники, готуючи землю до посіву. У народі й досі побутує прислів’я: «Січе січень та морозить, а ґазда з лісу дрова возить».
Хай місяць цей буде для нас усіх мирним та добрим.
Пізнаємо рідну мову разом з обласним краєзнавчим музеєм.
Продовження буде…
