Серед старих поштових карток з видами Проскурова (нині – м. Хмельницький) на трьох зафіксовані православні храми міста початку ХХ століття. Надзвичайно цікавою є поштівка 1911 р. видання з видом на собор Різдва Богородиці.
Спорудили собор у 1835-1837 рр. на місці згорілого у пожежі 1822 р. дерев’яного старого храму. За основу взяли типовий проект № ХІІ А із «Собрания планов, фасадов и профилей для строения каменных церквей», що був складений у 1824 р. відомими петербурзькими архітекторами А. Михайловим та І. Шарлеманом. До цього типового проекту додали лише надбудовану дзвіницю з іншого проекту. Архітектура храму витримана у стилі класицизму, загальна композиція має вигляд ротонди. Основний циліндричний об’єм споруди завершує круглий барабан, до якого примикає дзвіниця, яка в рік освячення мала чотири дзвони, найбільший з яких важив 20 пудів. Навколо храму був соборний майдан, який оточував мур із брамою. Саме на передньому плані старої поштівки ми бачимо і браму і мур, які до наших днів, на жаль, не збереглися.
В храмі знаходився чудодійний образ Божої Матері (подоби Озерянської ікони), який дивом вцілів під час пожежі 1822 р. Образ вважався чудодійним, до якого й католики мали особливу повагу. Серед церковного начиння була срібна з позолотою дарохранильниця, частина омофора святителя Митрофана та багато інших реліквій. На жаль, їх знищили в 1930-х рр., коли собор опинився під тиском атеїстичної ідеології комуністичної влади та пережив важкі часи: у 1932 р. для потреб «індустріалізації» зняли дзвони з собору, а в 1937-му храм взагалі зачинили.
Під час Другої світової війни окупаційна влада дозволила з липня 1941 р. відкрити храм та проводити Богослужіння. Після визволення Проскурова від нацистів (25.03.1944) собор діяв до 1962 р., коли за рішенням радянських органів влади знову був зачинений. Після цього соборний майдан забудували житловими багатоквартирними «хрущовками», а сам храм спочатку використовували як склад, а згодом як приміщення архіву. На початку 1980-х рр. у владних структурах виникла ідея створити тут музей атеїзму… Але зміна радянських політичних еліт у 1985 р. спричинила зміни у державі та суспільстві. Гоніння на релігію припинились. У 1988 р. до 1000-літнього ювілею Хрещення Русі храм повернули вірянам й після капітального ремонту, в 1989 р., у церкві Різдва Богородиці було відновлено Богослужіння.