Придивившись до старовинної поштової картки поч. ХІХ ст., важко впізнати на ній вулицю Героїв Маріуполя (колишня – Старобульварна, згодом – Гагаріна) в районі готелю «Центральний». Саме на місці цього готелю майже століття тому розташовувалась будівля жіночої гімназії – першого у місті середнього навчального закладу для дівчат.
У 1904 р. у Проскурові був відкритий приватний жіночий пансіон 1-го розряду. Його заснували та утримували дві інтелігентні та енергійні проскурівчанки – сестри Ганна та Наталя Харюзови. За перший рік свого існування пансіон отримав загальне визнання городян, і тому міська влада підтримала ініціативу сестер розширити навчальний заклад та виділила кошти для побудови гарного приміщення по вул. Старобульварній. Одночасно, у 1905 р., пансіон отримав статус приватної жіночої гімназії.
Власницею та начальницею гімназії, водночас викладачем арифметики, стала Наталя Іванівна Харюзова – найбільш заповзятлива із сестер, яку навіть у родині за суворий і розважливий характер жартома називали «міністром». Серед інших предметів учениці вивчали Закон Божий, фізику, географію, історію, педагогіку, три мови, основи гігієни, співи, малювання, рукоділля. Навчання було платним – від 90 до 100 руб. на рік. Багато чи ні? Двірник отримував на місяць 15 руб., робітник на заводі – 21 руб., чиновник середнього класу – 62 руб., вчитель гімназії – 85 руб. Отож, навчання було можливим для більшості проскурівських родин.
Разом в гімназії навчалося понад 200 дівчат. В їхньому розпорядженні була двоповерхова будівля з шістнадцятьма аудиторіями, кабінетами, актовим залом, а також гуртожиток, який був влаштований на першому поверсі.
Після встановлення радянської влади гімназія припинила існування. Її приміщення влітку 1922 р. передали створеним у попередньому році вищим трирічним педагогічним курсам ім. Т.Шевченка. Нагадаємо, що саме від цього навчального закладу веде початок сучасна гуманітарно-педагогічна академія.
У 1924 р. педкурси святкували перший випуск – атестати вчителів початкової школи отримали 42 студенти. Того ж року курси були реорганізовані у педагогічний технікум, який став навчати за 4-річною програмою та готував учителів вже для семирічних шкіл.
До кінця 20-х років основу викладацького колективу складали представники дорадянської інтелігенції. Так, засновником та директором педкурсів був Дмитро Попа – випускник Одеського університету, який понад 10 років викладав хімію та фізику у Проскурівському комерційному училищі; з 1925 р. викладав математику Петро Байда – досвідчений педагог, що багато років працював у навчальних закладах Кам’янеччини, автор одного з перших в Україні підручників з аналітичної геометрії; викладачем співів був чех Йоганн Гумель – випускник Празької консерваторії, до 1917 р. один із керівників придворної капели в Петербурзі, організатор студентського хору, який нараховував до 120 осіб.
У 1935 р. технікум розформували. Проте з 1939 р. він відновив свою роботу в містечку Городок, а з 1945 р. знову почав працювати у Проскурові як педагогічне училище. Але повернутися у звичне приміщення навчальний заклад не зміг. На жаль, під час Другої світової війни колишній будинок жіночої гімназії зазнав значних пошкоджень. Його зруйнували, а на фундаменті у 1958 р. побудували готель «Поділля» (нині — готель «Центральний»), головний вхід якого фактично повторює обриси колишньої гімназії.
