Наші прадіди наступник березня йменували по-різному: цвітень, красенець, краснець, а ще – лукавець та обманщик – через несталість, зрадливість погоди. Етимологи не дійшли згоди, звідки походить назва четвертого відрізку року – або від «квітнути» та «цвісти», або від «квитатися», «зводити рахунки» з зимою. Одна з народних легенд оповідає, що саме у квітні казкова Жар-птиця приносить з-за теплих морів золотий ключик, яким міцно закриває двері домівки, куди сховалася Зима. Натомість відкриває вхід Весні-чарівниці, що була зачинена за сімома замками.
Чарівник же квітень усім додає клопотів, хоч здебільшого й доброго ґатунку, бо пов’язані вони з оновленням життя. Це місяць проростання пагонів, сокоруху… І перший грім, і перший крихітний зелений листочок, і перший синій дзвіночок сону, і безліч-безліч інших красот. Усе це повторюється в квітні щороку, але ніколи не набридає, чи не так?
Хай місяць цей буде для нас усіх спокійним та добрим.
Сподіваємося, Ви дізналися з нашого допису для себе щось нове.
Продовження буде. Пізнаємо рідну мову разом з обласним краєзнавчим музеєм.
