200 років тому місто Проскурів почало забудовуватися згідно з генеральним планом, який був розроблений подільським губернським землеміром Вікентієм Рудлицьким та столичним архітектором Вільямсом Гесте, та затверджений 1824 р.
Для складання плану була застосована популярна на той час прямокутно-променева структура планування. Таким чином місто отримало чіткий поділ на вулиці, вся міська територія була розбита на 31 квартал та 403 садибні ділянки.
Згідно з планом була визначена головна торгова площа – Хлібна (нині – квартал з кінотеатром та сквером ім. Шевченка) та прокладені вулиці, які згодом отримали назви Соборна, Купецька (нині – Подільська), Дворянська (нині – Володимирська), Комерційна (нині – Грушевського), Аптекарська (нині – Проскурівського підпілля), Велика Бузька (нині – Вайсера), Мала Бузька (нині – Набережна) та інші. Південно-східні межі Проскурова були окреслені напівкільцем бульвару (нині – вул. Героїв Маріуполя – Європейська – Свободи) та ровом. Центральними вулицями міста стали поштова дорога на Летичів, що в межах міста отримала назву вул.Олександрівська (нині – Проскурівська), та Кам’янецька поштова дорога – вул.Кам’янецька.
Також генеральний план 1824 р. нормував типи забудови: одним кольором на ньому позначені квартали з мурованими будівлями, іншим – дерев’яними та глинобитними.
Підкреслимо, що цей генеральний план став першим подібним планом в історії міста. Саме згідно з ним були прокладені всі основні вулиці центральної частини сучасного Хмельницького.
Побачити документ 200-річної давнини можна в експозиції Хмельницького обласного краєзнавчого музею.
