Хмельницький обласний краєзнавчий музей Адреса: Хмельницький вулиця Подільська, 12
Музей сьогодні: зачинено +38 0382 762 340 +38 068 529 25 49

Новини

«Незвичайні явища природи на Поділлі. Землетрус»

«Незвичайні явища природи на Поділлі. Землетрус»
icon:arrow-back

Хмельницький обласний краєзнавчий музей продовжує серію публікацій «Незвичайні явища природи на Поділлі». І сьогодні ми поговоримо про землетруси.

Оскільки Хмельниччина перебуває у 5-6 бальній ділянці інтенсивності землетрусу зони Вранча (сейсмоактивної території ділянки стикування Південних (Румунія) та Східних (Україна) Карпат), мешканці області іноді відчувають підземні поштовхи.

У ХХІ ст. хмельничани чотири рази відчували землетруси  різної сили: 22.11.2014; 24.09.2016; 23.09.2021, 03.11.22.

У ХХ ст. це сталося у 1908, 1934, 1940, 1977, 1986 та у 1990 роках. 6 жовтня 1908 р. після 23.00 у Кам’янці-Подільському, Проскурові, Лянцкоруні, Дунаєвцях, Вінниці, Жмеринці, Могильові та ін. «…ясно було чути підземний гул, який супроводжувався вертикальними та горизонтальними коливаннями поверхні, від яких тряслися будівлі, тріщали стіни, рухалися меблі та посуд, дзвеніли шибки у вікнах; кури попадали з сідала, коні на пасовищі впали на землю…».

У ХІХ ст. землетруси сталися у 1802, 1813, 1817, 1819, 1821, 1827, 1829, 1831, 1834, 1838, 1843, 1846, 1894 роках. Один з найпотужніших, 14 жовтня 1802 р., охопив територію від Константинополя до міжріччя Оки та Волги й долини Неви у Принівській низовині. «Було чимало руйнувань… з тріщин у землі виходила сірчаста пара».

У XVIII ст. 7 землетрусів сколихнули землю. 11 червня 1738 р. майже 9-тибальним (в епіцентрі) землетрусом були зруйновані будівлі багатьох румунських міст, а на Поділлі лише дала тріщину одна з веж Кам’янецької фортеці. 6 квітня 1790 р. Стався сильний сейсмопоштовх у Трансільванії. Трусило не лише на Поділлі, а й до 4 – 5 балів у Житомирі, Києві, Херсоні.

У XVII ст.: 01.11.1620 р. й 09.04.1650 р. «…земля трясеся…». До XVII ст. відомості про надзвичайні події фіксувалися у літописах. Тож згідно досліджень маємо наступні факти.

У XVI ст. «…трясеся земля…» у 1510, 1525, 1571 р.р. й найсильніше ‒ у 1595 «…во полуденное время прииде шум велик, яко земля поколебаша и разседеся земля…».

У XV ст. трясло у 1471 й 1474 рр.

У ХІІІ ст. ‒ у травні 1230 р. «…потрясеся земля» в Києві, Переяславі, Володимирі. У Києво-Печерській лаврі церква Св. Богородиці розпалась на чотири частини. Одночасно завалилася трапезна… В Переяславі «разседеся надвоє» церква Св. Михайла…».

У ХІІ ст. ‒ 12 поштовхів: 1101р. «…едва церкви устояли, а вреда много учинилось, кресты с церквей попадали…»; 1107, 1109, 1117, 1122, 1124, 1126, 1127, 1130, 1170, 1188, 1195 рр.

ХІ ст. відзначилося трьома потужними землетрусами. 1000 р. ‒ масовий землетрус по всій Землі. 1088 р. ‒ «…Земля стукнула. Знамение в солнце. Великий змей от небес…». 1091 р. ‒ «…стрясеся земля, все слышаша…».

За словами завідувача відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики НАНУ кандидата фізико-математичних наук С. Вербицького, землетруси є «завжди і всюди», однак через малу потужність більшості з них ми не відчуваємо.

Про інші незвичайні явища ми розповімо у наступних випусках.

Подібні новини

«Хмельниччина у часових пластинах минувшини та у викликах сьогодення»

Наші музейники – вч. секретар,  к. і. н. С.М.Єсюнін, зав. від. історії Н.П.Стрижак та н. сп. від. інформації та маркетингу С.П.Крижановська взяли участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «Хмельниччина у часових пластинах минувшини та у викликах сьогодення», приуроченій 88-й річниці з часу створення Хмельницької області. Науковці поділилися тезами на тему: «Перейменування населених пунктів Хмельницької області у […]

Деталі

Про пташине пияцтво

Так-так, ви все правильно зрозуміли – виявляється, деякі види птахів страждають від… пияцтва. Причому, в прямому сенсі, адже, сп’янілі, вони починають плутатися на місцевості, втрачаючи орієнтир. Часом навіть не можуть літати і, здійснюючи спроби злетіти, падають на землю. Якщо в цей період пташка не замерзне або не стане здобиччю інших тварин, то через декілька годин […]

Деталі

Яким вузлам павук «надає перевагу»?

Павутина ‒ це секрет павутинних залоз, розташованих на кінці черевця павука. Саме білок фіброїн, що є його основним компонентом, на повітрі кристалізується, утворюючи волокна, які й надають павутині міцність та еластичність. Відомо, що павутинна нитка в кілька разів міцніша за людське волосся тієї ж товщини. При плетінні павутиння павук не в’яже вузли, а використовує клейкість […]

Деталі
Ваш запит відправлено
Відповідь від нас надійде вам на електронну пошту, яку ви вказали у формі
Цей розділ в процесі розробки
Незабаром ця сторінка з'явиться

Запит на екскурсію

Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу