Хмельницький обласний краєзнавчий музей Адреса: Хмельницький вулиця Подільська, 12
Музей сьогодні: відчинено (09:00–18:00) +38 0382 762 340 +38 068 529 25 49

Новини

«Незвичайні явища природи на Поділлі. Землетрус»

«Незвичайні явища природи на Поділлі. Землетрус»
icon:arrow-back

Хмельницький обласний краєзнавчий музей продовжує серію публікацій «Незвичайні явища природи на Поділлі». І сьогодні ми поговоримо про землетруси.

Оскільки Хмельниччина перебуває у 5-6 бальній ділянці інтенсивності землетрусу зони Вранча (сейсмоактивної території ділянки стикування Південних (Румунія) та Східних (Україна) Карпат), мешканці області іноді відчувають підземні поштовхи.

У ХХІ ст. хмельничани чотири рази відчували землетруси  різної сили: 22.11.2014; 24.09.2016; 23.09.2021, 03.11.22.

У ХХ ст. це сталося у 1908, 1934, 1940, 1977, 1986 та у 1990 роках. 6 жовтня 1908 р. після 23.00 у Кам’янці-Подільському, Проскурові, Лянцкоруні, Дунаєвцях, Вінниці, Жмеринці, Могильові та ін. «…ясно було чути підземний гул, який супроводжувався вертикальними та горизонтальними коливаннями поверхні, від яких тряслися будівлі, тріщали стіни, рухалися меблі та посуд, дзвеніли шибки у вікнах; кури попадали з сідала, коні на пасовищі впали на землю…».

У ХІХ ст. землетруси сталися у 1802, 1813, 1817, 1819, 1821, 1827, 1829, 1831, 1834, 1838, 1843, 1846, 1894 роках. Один з найпотужніших, 14 жовтня 1802 р., охопив територію від Константинополя до міжріччя Оки та Волги й долини Неви у Принівській низовині. «Було чимало руйнувань… з тріщин у землі виходила сірчаста пара».

У XVIII ст. 7 землетрусів сколихнули землю. 11 червня 1738 р. майже 9-тибальним (в епіцентрі) землетрусом були зруйновані будівлі багатьох румунських міст, а на Поділлі лише дала тріщину одна з веж Кам’янецької фортеці. 6 квітня 1790 р. Стався сильний сейсмопоштовх у Трансільванії. Трусило не лише на Поділлі, а й до 4 – 5 балів у Житомирі, Києві, Херсоні.

У XVII ст.: 01.11.1620 р. й 09.04.1650 р. «…земля трясеся…». До XVII ст. відомості про надзвичайні події фіксувалися у літописах. Тож згідно досліджень маємо наступні факти.

У XVI ст. «…трясеся земля…» у 1510, 1525, 1571 р.р. й найсильніше ‒ у 1595 «…во полуденное время прииде шум велик, яко земля поколебаша и разседеся земля…».

У XV ст. трясло у 1471 й 1474 рр.

У ХІІІ ст. ‒ у травні 1230 р. «…потрясеся земля» в Києві, Переяславі, Володимирі. У Києво-Печерській лаврі церква Св. Богородиці розпалась на чотири частини. Одночасно завалилася трапезна… В Переяславі «разседеся надвоє» церква Св. Михайла…».

У ХІІ ст. ‒ 12 поштовхів: 1101р. «…едва церкви устояли, а вреда много учинилось, кресты с церквей попадали…»; 1107, 1109, 1117, 1122, 1124, 1126, 1127, 1130, 1170, 1188, 1195 рр.

ХІ ст. відзначилося трьома потужними землетрусами. 1000 р. ‒ масовий землетрус по всій Землі. 1088 р. ‒ «…Земля стукнула. Знамение в солнце. Великий змей от небес…». 1091 р. ‒ «…стрясеся земля, все слышаша…».

За словами завідувача відділу сейсмічності Карпатського регіону Інституту геофізики НАНУ кандидата фізико-математичних наук С. Вербицького, землетруси є «завжди і всюди», однак через малу потужність більшості з них ми не відчуваємо.

Про інші незвичайні явища ми розповімо у наступних випусках.

Подібні новини

«Проскурів на старих поштівках. Полковий храм уланів»

Поштова картка 1907 р. зафіксувала полкову церкву 12-го уланського Бєлгородського полку, яка була збудована на поч. ХХ ст. у передмісті Дубове та зберіглась до наших днів майже без змін.  Історія храму переносить нас у 1888 р., коли був затверджений проект розширення Проскурова на схід та південь і згідно якого неподалік від хуторів Дубових військовому відомству […]

Деталі

Нові надходження

Ми щиро радіємо, коли фонди нашого музею поповнюються новими та цікавими предметами. Нещодавно Андрій Томчишин – старший викладач ХДШО та ДПМ м. Хмельницького, а сьогодні – військовослужбовець ЗСУ, який відомий хмельничанам як автор багатьох муралів, що прикрашають наше місто, подарував музею свою роботу – триптих під назвою «Сліпий дощ» із серії «Вода-Земля-Вогонь-Повітря». Дякуємо за чудовий […]

Деталі

День залізничника України

  4 листопада відзначають своє професійне свято залізничники України. Перші залізничні гілки простягнулися країною на заході від Львова до Перемишля (1861) та на півдні – від Одеси до Балти (1865). Цікаво, що потяг Перемишль–Львів у сучасному розумінні мав статус міжнародного та з’єднував Відень, Краків, Перемишль і Львів. У 1870 році й в історії Проскурова відбулася […]

Деталі
Ваш запит відправлено
Відповідь від нас надійде вам на електронну пошту, яку ви вказали у формі
Цей розділ в процесі розробки
Незабаром ця сторінка з'явиться

Запит на екскурсію

Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу