Українська революція 1917-1921 років увійшла в історію Проскурова (нині – м. Хмельницький) багатьма подіями, серед яких були яскраві події культурного життя.
Так, у вересні 1919 року на сцені Проскурівського міського театру з успіхом виступала видатна драматична актриса й оперна співачка Катерина Рубчакова, творчість якої на початку ХХ ст. була визнана не лише в Україні, а й у світі.
Катерина працювала у трупі “Нового Львівського театру”, який з липня 1919 року на запрошення Міністерства преси та інформації УНР розпочав гастролі Подiллям. Спочатку театр майже місяць виступав у Кам’янцi-Подiльському, в залі Пушкінського народного дому. У складі трупи вирізнялась блискучою грою Катерина Рубчакова та її чоловік Іван Рубчак. Згодом у місто над Смотричем приїхала їхня донька, 16-рiчна Ольга Рубчакiвна. Майбутня заслужена артистка України, одна з фундаторів сучасного Київського театру імені Франка, дружина видатного режисера та актора Гната Юри, робила свої перші акторські кроки на сцені “Нового Львівського театру” саме на Поділлі.
Кам’янчани та місцева преса схвально оцінили виступи театру та особливо Катерини Рубчакової. Але під час кам’янецьких гастролей актриса занедужала. Театр на початку серпня 1919 року переїхав до Проскурова, а от Катерина змушена була залишитися в приміському селі Зiнькiвцях у своїх добрих знайомих.
У Проскурові “новольвiвцi” гастролювали півтора місяці, починаючи з 9 серпня. Вистави відбувались у міському театрі (нині – міський Будинок культури). Крім вистав, давали благодійні концерти для козаків армії УНР та найбідніших верств населення, влаштовували зустрічі з акторами, організували невеличку читальню. На кожному заході були аншлаги. Проскурiвчани палко вітали артистів i чекали на приїзд головної “зірки” театру – Катерини Рубчакової.
Як тільки Катерина відчула полегшення, вона з радістю прибула до Проскурова. На сцені міського театру у вересні 1919 року видатна актриса зіграла головні ролі у виставах “Пошилися в дурні”, “Безталанна”, “Жидiвка-вихрестка”… Але, на жаль, К. Рубчакова знову захворіла. 27 вересня театр відбув з Проскурова до Вінниці, а от Катерина, попрощавшись з чоловіком, донькою, друзями, знову повернулась у Зiнькiвцi до знайомих. Там її, ослаблену хворобою, схопив тиф. 22 листопада 1919 року талановита 39-річна актриса пішла з життя.
Таким чином, зал проскурівського театру став останнім, де лунав чарівний голос видатної артистки та оперної співачки. У Проскурові було зроблене й останнє її фото – в ролі Сари у виставі “Жидівка-вихрестка”.
Про останні гастролі Катерини залишились спогади її колег. Один із молодих тоді акторів театру, а згодом Народний артист СРСР Мар’ян Крушельницькій писав наступне: “…З трупою “Нового Львівського театру” ми мандрували по містах України, працюючи у винятково складних обставинах фронтів війни, голоду, розрухи, тифу і злиднів… Цікавою новою роллю для мене був Аманд у п’єсі “Молодість” М. Гальбе. Це було восени 1919 року в Проскурові. У виставі “Молодість” моєю партнершею у ролі Ганнусі була Катерина Андріївна Рубчакова – “зірка” галицького театру, “галицька Заньковецька”, як називали всі, хто бачив її неповторну талановиту гру. Виступати на сцені з Рубчаковою було для мене щастям… Я докладав усіх зусиль, щоб стати на сцені гідним моєї партнерші. На жалю, її виступи зі мною у Проскурові були для неї лебединою піснею. Вона залишила наш театр назавжди”.
За своє творче життя Катерина Андріївна Рубчакова створила 79 драматичних ролей, співала у 18 операх та 27 оперетах. Як видатна актриса театру вона на початку ХХ ст. була визнана не лише в Україні, а й у світі. Не випадково, у 1981-82 роках ЮНЕСКО до календаря ювілейних дат міжнародного значення внесли соту річницю з дня народження К. Рубчакової. Пам’ять про видатну актрису увічнена, передусім, на Поділлі. Зокрема, в її рідному Чорткові встановлено пам’ятник, а районний Будинок культури перейменований у Народний дім імені Катерини Рубчакової. На честь видатної актриси названі вулиці у Чорткові та Борщеві Тернопільської області, а також у нашому Хмельницькому.