Бражник тополевий
Laothoe populi
Накачаний торс, але не культурист. В плечах коса сажень, але не важкоатлет. Витончений вигин черевця, але не гімнаст. Тримає тривалу стійку на передніх лапках, але не акробат. Ще не вгадали? Тоді підказка: має ще й волохаті груди. Ось тепер зрозуміло ‒ йдеться про бражника тополевого.
Наявність пристрою нічного бачення («тепловізора») дозволяє цьому метелику проводити «тренування» по вдосконаленню льотних технік в нічний час. І саме «рослинність» на тілі робить ці польоти «безпечними», адже приховує його від головного ворога ‒ кажана. Волоски діють, як легкий пористий поглинач звуку, створюючи на важливих для виживання ультразвукових частотах «акустичний камуфляж». Вчені Брістольського університету (Великобританія) виявили, що видалення волосків на грудях нічних метеликів підвищує загрозу їхньому життю на 38%! Натомість для денних метеликів «епіляція» безпечна через відсутність «знайомства» з кажанами. До речі, тому вони й не дуже «волохаті».
Потужний ехолокаційний захист бражника тополевого та маскувальне забарвлення створили йому сприятливі умови для розповсюдження по всій території ареалу листяних лісів і лісосмуг, тобто кормовій базі його гусені. Щоправда, через вирубку деревних насаджень та їх хімічну обробку чисельність цього виду зменшується і він потребує охорони.
