Хмельницький обласний краєзнавчий музей Адреса: Хмельницький вулиця Подільська, 12
Музей сьогодні: зачинено +38 0382 762 340 +38 068 529 25 49

Експозиції

«АРХЕОЛОГІЧНА СПАДЩИНА КРАЮ»

«АРХЕОЛОГІЧНА СПАДЩИНА КРАЮ»
icon:arrow-back

Ми ходимо по нашому минулому. Це не перебільшення і не метафора, це констатація факту – нашу справжню 300-тисячолітню історію зберігає не сховище запорошених архівних папірців, а надійний і безсторонній свідок – наша земля. Адже кожен крок, рух або дія людини залишає по собі цілком матеріальний слід, який ми можемо відстежити у землі.

Для переважної більшості населення уламки посуду на полі чи городі – звичайне сміття, якого треба позбутись. Але є люди, яким непоказний черепок підказує: тут жили наші предки 100, або 1000, або 10000 р. тому. Ці люди – археологи.

Кілька знайдених нами на поверхні непоказних фрагментів посуду можуть бути поштовхом для багаторічних стаціонарних розкопок, під час яких ми розчищаємо і вивчаємо залишки стародавніх будівель, посуд, знаряддя праці, зброю, поховання, скарби…

Яким чином все це опиняється під шаром ґрунту? Ви багато разів бачили старі покинуті будівлі: вони поступово руйнуються, заростають травою, і так – роками. Залишки трави перетворюються на перегній, згодом – на ґрунт, який поступово перекриває руїни. За 50 років від колишніх господ лишається кілька пагорбів, схожих на кургани. А за 400-500 років не лишиться сліду й від цих пагорбів – тільки рівне поле. Цілком природний процес, і саме з ним пов’язані численні перекази про церкви, села і навіть міста, які “пішли під землю”.

Виявлені знахідки та об’єкти наносять на креслення: згодом на їх основі археологи проведуть відповідні реконструкції і виявиться, наприклад, що розчищений у розкопі завал горілих стовбурів – це все, що залишилось від потужних оборонних стін і веж болохівського міста Губин, знищеного у 1241 р. військами Данила Галицького. А зруйнована вежа руського городища поблизу Шепетівки поховала під собою лицаря з англійської королівської династії Плантагенетів – родича короля Річарда Левове серце…

Опрацюванням знахідок після розкопок будуть займатись не тільки археологи, але й представники інших галузей науки: зоологи, ботаніки, антропологи, хіміки, фізики, геологи, навіть лікарі.

З’єднані воєдино, результати всіх цих досліджень дозоляють відтворити умови життя наших предків, їх виробничі досягнення, стиль одягу, прикрас, особливості побуту і багато ін. Ми дізнаємось, як виготовляли первісні знаряддя праці і як ними користувались, як будували житла у різні епохи, як і з чого робили металеві прикраси і зброю… Все це ми представляємо у нашій експозиції. А крім того – у Вас є можливість хоча б з десяток хвилин попрацювати на археологічному розкопі, відчути особливе піднесення від цікавої знахідки, а потім – трохи відпочити у житлі первісних мисливців на мамонтів. Подібних вражень ви не отримаєте у жодному з інших музеїв м. Хмельницький.

Подібні новини

Музео-караван «Ой, хустино, хустиночко! Мережана, шита»

Вчора православні християни вшановували пам’ять  Великомучениці Катерини, а українці всього світу відзначали  День хустки. З нагоди обох свят між співробітниками Хмельницького обласного краєзнавчого музею та центром реабілітації «Родинний затишок» відбувся музео-караван «Ой, хустино, хустиночко! Мережана, шита». Спершу вихованці закладу послухали тематичну лекцію, а по її закінченні  присутні приєдналися до креативної музейної майстерки – виготовляли  3-D […]

Деталі

Повелитель бджіл, або метелик з «логотипом» смерті

Бражник мертва голова Acherontia atropos Володар рідкісного широкого вокального діапазону в декілька октав (!) з вдачею розбійника; «професійний» з жахливою зовнішністю гіпнотизер бджіл; активний сезонний мігрант лише з прямолінійним напрямком руху, – метелик, який, безперечно, привертає до себе значну увагу фахівців, але в той же час й досі залишається найзагадковішим серед інших лускокрилих. Один з […]

Деталі

Мотанка – лялька добра та надії

І в Україні, і далеко за її межами багато хто знає про українські рушники, вишиванки, писанки, а сьогодні поговоримо про ляльку-мотанку. Історія виникнення ляльки сягає прадавніх часів. В Україні дослідники вважають, що перші ляльки з’явилися приблизно 5 тисяч років тому. Один із перших дослідників з даної теми Марко Грушевський використовує термін: «вузлова кукла», вона – […]

Деталі
Ваш запит відправлено
Відповідь від нас надійде вам на електронну пошту, яку ви вказали у формі
Цей розділ в процесі розробки
Незабаром ця сторінка з'явиться

Запит на екскурсію

Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу