Одним з найдавніших виробництв, що існувало та розвивалось у місті Хмельницькому (до кінця XVIII ст. – Плоскирів, до 1954 р. – Проскурів), є пивоваріння.
Серед фактів давньої історії Плоскирова є відомості про діяльність у 1570 р. броварні, що варила пиво не лише для плоскирівчан, а й відправляла його в інші міста, зокрема Кам’янець. Декілька згадок стосуються XVIII ст.: у реєстрі мешканців Плоскирова за 1740-1741 рр. зафіксована родина пивоварів; в Iнвентарi Плоскирiвського староства 1775 р. є перелік плоскирiвських ремісників, серед яких – пивовар, а також опис будівлі броварні «…з дерева дубового на стовпах будована, мазана, під дахом ґонтовим», що варить мед і пиво; у Камеральному й топографічному описі Подільської губернії 1797 р. також зустрічаємо повідомлення про броварню у місті – «…старий пивоварний дерев’яний невеликий завод, в якому виварюється пиво з ячмінного солоду».
На початку ХІХ ст. ця броварня не працювала, адже її приміщення було визнано не придатним для варіння пива та перейшло у користування повітових адміністративно-військових установ. Натомість протягом ХIХ ст. у Проскурові з’являються інші невеличкі броварні, кількість яких у різні роки змінювалась. Наприклад, у 1866 р. у місті працювали дві приватні броварні, у 1881 р. – три, а от у 1883 р. зафіксована діяльність лише однієї. Але вже на початку 1890-х рр. вона припинила своє існування, і Проскурiв залишився без пивоварні.
На цей факт звернув увагу доволі успішний на Поділлі пивовиробник, дворянин Леон Генріхович Кляве (1846-1933). Він вже мав досвід керування великою броварнею у селі Нове Поріччя на Городоччині та не перший рік був орендарем та управляючим пивоварні дворянки Марiї Львової в Чернятинi Лiтинського повiту, але вирішив заснувати власну справу. У грудні 1898 р. Л. Кляве подав заявку до Проскурiвської міської думи з клопотанням про продаж йому земельної ділянки на Новому плані (частина міста на південь від залізничної станції), вздовж Летичівської дороги (нині – вул. Чорновола), для будівництва пивоварного заводу. 15 квітня 1899 р., сплативши в міську скарбницю 9000 руб., Л. Кляве отримав право на користування п’ятьма десятинами землі. Того ж року промисловець розпочав будівництво підприємства, а вже наприкінці 1901 р. Проскурівський пивоварний завод випустив першу продукцію.
Доволі швидко продукція відкритого Проскурівського заводу здобула визнання у споживачів і фахівців: пиво отримало золоту медаль та гран-прі на Міжнародній виставці у Брюсселі (1905), а ячмінний солод на Міжнародній виставці пивоваріння та хмелярства у Санкт-Петербурзі (1909) ввійшов до трійки найякісніших продуктів пивоваріння імперії.
З кожним роком Проскурівський завод Л. Кляве все більше розбудовувався і нарощував потужності. Якщо 1910 р. в описі майна зазначено «триповерхову цегляну споруду пивоварного заводу, двоповерховий цегляний будинок і служби», то у 1916 р. підприємство мало «п’ятиповерхову, частково триповерхову цегляну споруду пивоварного заводу, двоповерховий цегляний будинок, чотириповерховий вино-дріжджовий цех і служби». Основним виробничим устаткуванням на той час були сусловарний і брагопереробний чани, два заторних і два бродильних чани, паровий двигун потужністю 30 кінських сил. Працювало на заводі до 50 робітників, продукції вироблялося на суму понад сотню тисяч рублів. Наприклад, 1909 р. було зварено 145 тис. відер пива чотирьох сортів – «Баварське», «Мюнхенське», «Чеське» та «Експортне» (фірмове).
Революційні події 1917 р. вплинули на всі сфери життя як країни, так і міста. На пивзаводі цього року виникли проблеми із сировиною, значно скоротилось виробництво і реалізація продукції. Родинні проблеми змусили Леона Кляве у 1918 р. виїхати до Польщі, а вже наприкінці 1920 р. була встановлена влада більшовиків. Проскурівський пивоварний завод був націоналізований, і почалась нова історія підприємства…
На сьогодні колишня броварня Л. Кляве успішно працює. Більше того, збереглися майже всі споруди старого заводу, а також славні традиції якісного пивоваріння.
