Шановні прихильники заплутаних історій, готові до нововиявленої інформації щодо подарованої македонської монети? Тоді вперед!
З попереднього допису нагадуємо, що «язик нас до Києва довів», а далі вектор та географія пошуку змінилися. Розвідчі мандри привели нас до Варшави (!), де нам прийшов на допомогу кандидат історичних наук, завідувач кафедри нумізматики і музеології Варшавського університету Кирило Мизгін.
Такі-от факти стали відомі музейникам після цікавого спілкування: AE28, псевдо-автономний випуск, провінція Македонія, час Гордіана III (238-244 рр.). Аверс: AΛΕΞΑΝΔΡΟΥ; голова Олександра Великого у шкурі лева, вправо. Реверс: KOINON MAKEΔONΩN B NEΩ; наїзник скаче вправо, тримає спис. Тип: AMNG III 733. АЕ28 – це назва номіналу. Через те, що не завжди для номіналів ІІ-ІІІ ст., були відомі їх назви, які могли відрізнятись від регіону до регіону, їх прийнято надавати по формулі «метал+діаметр монети». Тобто, на прикладі нашої монети це – мідь (АЕ) і 28мм. Термін «псевдо-автономна чеканка» особливий тип монет, які випускалися містами або провінціями в межах Римської імперії. Тобто, це не відсутність правителя чи період безвладдя, а демонстрація свободи, що могли дозволити римляни деяким важливим містам. Їхня головна риса полягає в тому, що на монетах не згадується імператор, хоча вони карбувалися саме за його правління і з його дозволу. Замість цього зображалися місцеві божества, герої чи культові постаті (напр. Олександр Великий, Геракл тощо), алегоричні фігури (уособлення Македонії чи окремого міста), місцеві символи або назва громади (ΜΑΚΕΔΟΝΩΝ – «македонців»). Така чеканка ніби створювала ілюзію автономії: з одного боку, місто демонструвало свою самобутність і традиції, а, з іншого, це відбувалося в межах римської влади та економіки. Отже, це не було пов’язано з кризою влади чи відсутністю імператора, а радше з дозволеною Римом практикою, яка підкреслювала місцеву ідентичність у межах імперії.
Ми також дізналися, що до торговельних зв’язків дана знахідка не мала жодного стосунку, бо не завжди за границями античного світу монета свідчить про торгівлю. Торгівля – це традиційне пояснення, але давно вже не актуальне не лише у випадку цієї групи монет. Такі римські провінційні монети є свідками буремних подій середини ІІІ сторіччя у Балканських провінціях, коли під час т.зв. Готських війн населення, яке згодом оселилося в тому числі на Хмельниччині, здійснило там кілька військових кампаній. Такі монети не є великою рідкістю серед знахідок чорних копачів, проте в українських музеях та опублікованих знахідок з України мало. Як вам інформація?! Цікаво? Слідкуйте за нашими дописами в соцмережах!
