За народними уявленнями, голуб – пташка чиста, свята, «божа». За християнським вченням, під час хрещення Ісуса Христа Дух Святий голубом зійшов із неба. У сучасному світі голуб – птах миру й любові, пара голубів символізує кохання та вірність у шлюбі. Домашніх голубів почали розводити ще в давньому Єгипті і з того часу людям вдалося вивести понад 800 їх різновидів, серед яких поштові та спортивні породи, а також декоративні красені.
Хмельничани звикли до голубів, які живуть у дворах та на вулицях міста, безбоязно ходять поміж ніг та їдять з рук. Здається, ці пернаті мешканці завжди були неодмінним атрибутом нашого міського середовища… Проте виявляється, що до 1959 р. ось-так, просто, десь на тротуарі, зустріти зграю голубів у Хмельницькому було просто неможливо.
Взагалі голуби в Проскурові з’явились наприкінці ХІХ ст., коли по всій тодішній імперії поширилось розведення цих птахів як домашніх. Проскурівчани почали будувати голубники, де із захопленням розводили різноманітні породи. Голубники займались селекцією, купляли-продавали породисті екземпляри, влаштовували різноманітні конкурси та змагання. Пара звичайних голубів-сивачів на початку ХХ ст. коштувала 5-7 копійок, а ціна пари елітних поштових сягала 50 рублів. Для порівняння, кожух коштував 15 рублів, пара чобіт – 5-8 рублів, кіло свинини – 32 копійки.
Отож, голуби стали повноправними мешканцями міста, але вулицями, як тепер, вони не розгулювали, а тримались у голубниках, над якими час від часу піднімались у небо під свист хлопчаків та розмахування жердин з ганчіркою.
Ситуація змінилась у другій половині ХХ ст. У 1949 р. у Парижі та Празі проходив Всесвітній конгрес миру, для якого іспанський художник Пабло Пікассо (до речі, завзятий голубник) зробив плакат із зображенням голуба. Для наступних конгресів Пікассо запропонував інші варіанти голубів, після чого цей птах став всесвітнім символом руху за мир. У СРСР зображення «голубу миру» одразу набуло небувалої популярності. Апофеозом став 1957 рік, коли Москва приймала Всесвітній фестиваль молоді і студентів. Радянські керманичі вирішили зробити голуба візитівкою форуму. Дали вказівку виростити до фестивалю 34 тисячі голубів (цифра за числом гостей фестивалю) та випустити їх всіх разом в небо під час урочистого відкриття. Ефект був вражаючим… З того часу тисячі голубів стали вуличними мешканцями у центральних кварталах радянської столиці, у тому числі на Красній площі.
Зрозуміло, що партійні керівники периферійних міст СРСР намагались в усьому копіювати столицю. Якщо на головній площі країни з’явились голуби – «птахи миру», то так само має бути й в інших містах.
9 червня 1959 р. виконком Хмельницької міської ради позитивно відреагував на пропозицію щодо розведення голубів і утримання їх на площі біля Будинку Рад (нині – Майдан Незалежності). У пропозиції міської комісії по охороні природи зазначалось: «…вільне життя голубів – всесвітньо визнаних символів миру, облагородить не лише центральну площу, але і все місто». Відповідальними за розведення на центральному майдані голубів призначили школу №15, учні якої мали доглядати та годувати птахів. Облуправління хлібопродуктів зобов’язали виділити до кінця року в розпорядження школи 26 центнерів зерна. До того ж, була надана вказівка міськкомунгоспу вивісити спеціальні вуличні знаки для регулювання автотранспорту у місцях знаходження голубів, а також зобов’язали міськторгвідділ встановити кіоск по продажу розфасованих зернят для їх годівлі.
От так, з літа 1959 р. на центральному майдані Хмельницького з’явились «вуличні» голуби, які згодом розселились по всьому місту.
