У нашого народу є славні та величні свята з традиціями та обрядами, яких дотримувались наші діди, прадіди, батьки… Одним з таких чудових християнських свят є Стрітення Господнє.
Свято відзначають у пам’ять про те, як Діва Марія принесла до Єрусалимського Храму Ісуса Христа на 40-й день після народження для посвячення Богові. Там їх зустрів старець Симеон, якому було обіцяно від Бога, що він не помре, поки не побачить Спасителя. Симеон довго чекав цієї події. За переказами, він жив майже 300 років. І одного дня прийшовши у храм, він узяв Немовля на руки і промовив: «Нині відпускаєш раба Твого, Владико, як і казав Ти, бо побачили очі мої спасіння Твоє…».
Там же, у храмі, того дня була й Анна Пророчиця. Вона також дарувала своє благословення Сину Божому. На честь зустрічі Ісуса Христа з праведним Симеоном та Анною, тобто зустрічі Бога й людини й встановлене свято Стрітення.
Зі Стрітенням Господнім пов’язано багато народних традицій, звичаїв та обрядів, яких дотримуються і сьогодні. У цей день у церквах освячують воду. Християни вірять, що ця вода має чудодійну силу й може зберігатися тривалий час, не втрачаючи своїх особливих лікувальних властивостей.
А ще в давнину Стрітенську воду збирали з бурульок і додавали до звичайної води, за повір’ями – така вода цілюща і лікує від багатьох напастей:
- лікує рани і внутрішні захворювання;
- нею кропили вояків перед боєм та чумаків перед походом;
- пасічники окроплювали нею вулики на початку сезону;
- господарі окроплювали худобу під час першого вигону на пасовище.
Також у храмах освячують свічки. Такі свічки називають стрітенськими, або «громичними» тому, що їх ставили перед образами під час грози, щоб захистити людей і худобу від удару блискавки. Вони вважаються головним засобом для очищення будинку, приборкання сварок, лікування душі й тіла. Їх дбайливо зберігають цілий рік біля ікон та запалюють під час домашньої молитви.
А за народим повір’ям, Стрітення – день зустрічі зими з весною. Прислів’я говорить, що в лютому сонце йде на літо, а зима – на мороз.
Наші предки цього дня спостерігали за погодою:
- ясна і тиха погода віщує добрий урожай;
- вітер – погана ознака;
- відлига – чекай пізньої весни;
- як капає зі стріх, так капатиме й з вуликів;
- якщо в ніч на Стрітення небо чисте і видно всі зірки, цього року слід чекати на врожай фруктів;
- одна з найвідоміших прикмет така: якщо півень цього дня нап’ється води – весна буде рання і тепла.
У народі зі Стрітенням пов’язували надію на потепління, адже раніше в цей час наступали морози, які вважали останніми перед весняною порою.
