Хмельницький обласний краєзнавчий музей Адреса: Хмельницький вулиця Подільська, 12
Музей сьогодні: відчинено (09:00–18:00) +38 0382 762 340 +38 068 529 25 49

Новини

«Жінки в науці. Софія Станіславівна Березанська»

«Жінки в науці. Софія Станіславівна Березанська»
icon:arrow-back

Софія Станіславівна Березанська — один з провідних українських археологів, доктор історичних наук, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки й техніки народилась 15 травня 1924 р. в Кам’янці-Подільському. В 1932 р. батька-офіцера, у минулому ад’ютанта генерала Брусилова, було заарештовано, а родину вислано до Астрахані, з початком ж ІІ Світової війни — до північного Казахстану. Там після закінчення школи дівчина працювала трактористкою, але, прагнучи навчатись далі, вона нелегально виїхала до Кзил-Орди, де поступила в Об’єднаний український університет.

За першої ж нагоди, ще будучи студенткою, Софія повернулась в Україну й перевелась на  історичний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчила з відзнакою 1948 року.

З того ж часу почала працювати в Херсонському музеї на посаді старшого наукового співробітника. Восени 1949 р. Софія Станіславівна вступає до аспірантури Інституту археології АН УРСР, яку закінчує 1953 р., та невдовзі захищає кандидатську дисертацію на тему: «Пам’ятки передскіфського часу на Уманщині та їх історичне значення», присвячену білогрудівській культурі. Тепер її науковий шлях проходить у стінах цього інституту, а наукові інтереси пов’язані територіально переважно з регіонами Лісостепу та Полісся, тобто з Північною Україною. Хронологічно вони співпадають з добою бронзи. Науковиця активно досліджувала поселення раннього, середнього та пізнього бронзового віку, тобто тематику, яка складала білу пляму на археологічній карті в 50-х рр. ХХ ст. Результатом багатолітніх польових та теоретичних досліджень археолога стали десятки статей та три монографії – «Средний период бронзового века в Северной Украине» (1972), «Пустынка. Поселение эпохи бронзы на Днепре» (1974), «Северная Украина в эпоху бронзы» (1982). Важливим етапом у цих дослідженнях став захист 1977 р. докторської дисертації на тему «Северная Украина в эпоху бронзы (середина и вторая половина II-го тыс. до н. е.)». До того ж, С.С. Березанська – одна з авторів колективних монографій «Археологія Української РСР» та «Давня історія України. Первісне суспільство». Загальний публікаційний науковий доробок склали 5 монографій, 5 колективних книг та біля 110 статей.

Крім того, Софія Станіславівна обгрунтувала концепцію культурного розвитку населення Північної України від північно-східних варіантів трипільської культури через пам’ятки культур шнурової кераміки до східнотшинецької та білогрудівської (раннього залізного віку) і далі до ранньослов’янських утворень. Виділила три культури: багатоваликової кераміки, східнотшинецьку, а також лебедівську. Дослідники знають, що не так важко виділити нову археологічну культуру, як обгрунтувати її виділення. Березанській це блискуче вдалося. Виділену нею культуру багатоваликової кераміки протягом 1970-х рр. визнали науковці. А ще вона розробила методику виявлення та повного розкриття всіх житлових споруд на досліджуваній пам’ятці. Загалом  дослідниця провела близько 40 археологічних експедицій. Одними з найяскравіших у польовій практиці Софії Станіславівни стали розкопки наприкінці 1980-х рр. унікального Гордіївського могильника на Вінниччині. Серед інвентарю могильника є велика кількість виробів із золота, бронзи, бурштину, срібла, навіть кілька виробів із заліза, що само по собі є унікальним – адже могильник відноситься до ХІІІ-ХII ст. до н. е., тобто до доби бронзи. Велика кількість різноманітних прикрас, знарядь праці, деталей кінської зброї робить його надзвичайно цікавим. Найголовнішою ж сенсацією цих досліджень став висновок, що це –  пам’ятка культури, досі невідомої в Україні.

Подібні новини

«Проскурів на старих поштівках. Храм Дніпровського полку»

Поштова картка поч. ХХ ст. зафіксувала вигляд полкової церкви 46-го піхотного Дніпровського полка, який квартирував у Проскурові у 1875-1914 рр. Храм зберігся до наших днів (перебудовані лише верх та дзвіниця) і відомий парафіянам як Свято-Георгіївський. З ХVІІІ ст. великі військові підрозділи рівня полку обов’язково мали у своєму штаті посаду священика, який також брав на себе […]

Деталі

Музейний експериментаріум «Лікарські рослини. Секрети народної медицини»

Хмельницький обласний краєзнавчий музей спільно з Товариством Червоного Хреста України для наших нових земляків, що прибули до нас з інших міст країни, провели музейний експериментаріум «Лікарські рослини. Секрети народної медицини», приурочений до Дня чаю. Не дивлячись, що захід відбувся при свічках, тепла та затишності вистачило всім!  

Деталі

«Неправильний» кажан

Бражник нетопир Hyles vespertilio Його чотирикрилим родичам пощастило більш значно: за віртуозний та стрімкий політ, неперевершену повітряну еквілібристику та граціозне зависання над квіткою люди їх лагідно назвали «колібрі» – на честь найменшої в світі пташки. А цьому «гидкому каченяті», яке має такі ж самі «таланти», але «не вийшов» крилами (передні однотонного сіро-блакитного кольору), не знайшлось […]

Деталі
Ваш запит відправлено
Відповідь від нас надійде вам на електронну пошту, яку ви вказали у формі
Цей розділ в процесі розробки
Незабаром ця сторінка з'явиться

Запит на екскурсію

Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу