Сьогодні пропонуємо згадати науковця, яка понад 50 років свого життя присвятила дослідженню світу рослин. Дарія Микитівна Доброчаєва (30 березня 1916р. – 1 грудня 1995р.) – доктор біологічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки УРСР, лауреат Державної премії УРСР, музеєзнавець, історик ботаніки. Народилась дослідниця в с. Хижники на Старокостянтинівщині в родині Микити та Ксенії Ковальчуків. Після закінчення школи та педагогічних курсів деякий час працювала вчителем. У 1938 р. успішно завершивши навчання в Харківському державному університеті, почала працювати асистентом відділу геоботаніки Інституту ботаніки АН УРСР у м. Києві (тепер Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ). У 1939 р. Дарія Микитівна стала аспіранткою відділу вищих рослин того ж Інституту. Проте наукові дослідження перервала ІІ Світова війна. Чоловік Дарії Микитівни, льотчик-інженер Павло Григорович Доброчаєв, брав участь у бойових діях та загинув у перші місяці війни. Гірка звістка про його загибель спонукала Дарію Микитівну добровільно піти на фронт у 1942 р., де вона воювала у складі 215-ї авіаційної винищувальної дивізії.
Після демобілізації, повернувшись до Києва, продовжила наукові дослідження. В 1946 р. Дарія Микитівна блискуче захистила кандидатську дисертацію на тему «Систематичний та історико-географічний нарис роду Centаurea s.l. у флорі УРСР», де, зокрема, описала 5 нових для науки видів волошок. У 1978 р. відбувся захист докторської дисертації «Бурачникоцветные (Boraginales Hutch.) европейской части СССР», де наведено 143 види судинних рослин шорстколистих замість відомих раніше 110, описано 6 нових для науки видів рослин.
Починаючи з 1954 р., чільне місце в науковій роботі вченої посідають таксономічні дослідження — критико-систематичний аналіз різних родів і видів для «Флори УРСР». Від 6-го й до останнього, 12-го тому цього видання, Дарія Микитівна Доброчаєва — його незмінний автор. Крім того, вона автор розвідок з історії ботанічної науки в Україні, публікацій про забутих або переслідуваних учених, зокрема Н. Гаморака, Ю. Клеопова, М. Клокова, М. Котова, В. Липського та ін. Вона є співавторкою книг «Визначник рослин України», «Бур’яни України», «Визначник рослин Українських Карпат», «Флора европейской части СССР», «Хорология флоры Украины», «Определитель высших растений Украины», «Червона книга України». Загалом Д.М. Доброчаєва — автор і співавтор 193 публікацій, серед яких — 19 монографій, 80 наукових та науково-популярних статей та інших праць.
Дарія Микитівна Доброчаєва була організатором створення Ботанічного музею Інституту ботаніки АН УРСР, котрим керувала з 1966 по 1985 рр. та який завдяки її діяльності набув визнання одного з найкращих у світі. З 2006 р. цей музей носить її ім’я. А ще на честь вченої названо вид Centaurea x dobrocƶaevae (вид рослин з роду волошка).
Дарія Микитівна була членом Вченої ради та спеціалізованої Вченої ради Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного АН УРСР, спеціалізованої Вченої ради Центрального республіканського ботанічного саду АН УРСР, членом Президії Українського ботанічного товариства, Спілки письменників УРСР, товариства «Знання».
