Хмельницький обласний краєзнавчий музей Адреса: Хмельницький вулиця Подільська, 12
Музей сьогодні: відчинено (09:00–18:00) +38 0382 762 340 +38 068 529 25 49

Лекції

«Неправильний» кажан

«Неправильний» кажан
icon:arrow-back

Бражник нетопир
Hyles vespertilio

Його чотирикрилим родичам пощастило більш значно: за віртуозний та стрімкий політ, неперевершену повітряну еквілібристику та граціозне зависання над квіткою люди їх лагідно назвали «колібрі» – на честь найменшої в світі пташки. А цьому «гидкому каченяті», яке має такі ж самі «таланти», але «не вийшов» крилами (передні однотонного сіро-блакитного кольору), не знайшлось кращого «компліменту», ніж «ласкаве», – нетопир, тобто кажан. Образливо? Звичайно.

Отримавши з дитинства такий «комплекс неповноцінності», бражник нетопир ніде не «піариться», веде потайний спосіб життя, навіть не мігрує за межі території харчування. Його гусінь живиться лише декількома місцевими видами рослин. Науковці віднесли цього метелика до стенотопних організмів, які можуть жити лише в дуже обмежених умовах довкілля. Для нетопиру є галечник у заплавах меандруючих річок, де й став у пригоді сіро-блакитний колір крил, який виконує функції «шапки-невидимки» під час денного відпочинку метелика на гальці.

Своїми зовнішніми даними вдало «користується» й гусінь нетопира. Так, у молодому віці вона, маючи зелене забарвлення, є непомітною на зеленому листі, тому сміливо харчується вдень. Дорослішаючи, личинка змінює колір на сірий, тому вдень їй вже небезпечно залишатися на рослині й вона переходить на нічне харчування. У світлу ж частину доби відповзає від джерела їжі не далі, ніж на один метр, і згортається, імітуючи камінчик.

Бражник нетопир Hyles vespertilioБражник нетопир Hyles vespertilio

Бражник нетопир Hyles vespertilioБражник нетопир Hyles vespertilio

Подібні новини

«Жінки в науці. Дарія Микитівна Доброчаєва»

Сьогодні пропонуємо згадати науковця, яка понад 50 років свого життя присвятила дослідженню світу рослин. Дарія Микитівна Доброчаєва (30 березня 1916р. – 1 грудня 1995р.) – доктор біологічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки УРСР, лауреат Державної премії УРСР, музеєзнавець, історик ботаніки. Народилась дослідниця в с. Хижники на Старокостянтинівщині в родині Микити та Ксенії Ковальчуків. […]

Деталі

Пізнаємо рідну мову разом з нашим музеєм. Вересень

Давньоруські назви дев’ятого місяця року пов’язані з його характером: ревун (рюїн), хмарень (хмурень). Вірогідне походження першої – від ревіння вітру, що о цій порі набирає сили. Друга суперечок не викликає – через часті зміни погоди. А от назву «вересень» дехто пов’язує зі словом врасенець (іній), бо він є місяцем перших мінусових температур. А хтось тлумачить […]

Деталі

«Патенти» живої природи: корисна модель «Світлодіод»

Жива природа ‒ геніальний конструктор, інженер, технолог, великий зодчий і будівельник. Мільйони років вона відпрацьовувала і вдосконалювала свої творіння. Чого тільки немає в її «патентному бюро»! Людина ж протягом своєї історії вчилася у природи, копіювала її «винаходи». Творці найскладніших пристроїв запозичили ідеї конструювання саме у живих аналогів ‒ рослин і тварин. Розповімо про деяких комах, […]

Деталі
Ваш запит відправлено
Відповідь від нас надійде вам на електронну пошту, яку ви вказали у формі
Цей розділ в процесі розробки
Незабаром ця сторінка з'явиться

Запит на екскурсію

Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу