Хмельницький обласний краєзнавчий музей Адреса: Хмельницький вулиця Подільська, 12
Музей сьогодні: відчинено (09:00–17:00) +38 0382 762 340 +38 068 529 25 49

Новини

«Проскурів на старих поштівках. Колись казначейство – нині бібліотека»

«Проскурів на старих поштівках. Колись казначейство – нині бібліотека»
icon:arrow-back

Якщо уважно придивитися до будівлі, в якій розміщується Хмельницька обласна наукова бібліотека, то можна помітити, що її основу складає старий одноповерховий будинок із заокругленими високими вікнами. Споруджений наприкінці ХІХ ст. для потреб Проскурівського повітового казначейства, він мав міцні стіни та рельєфний цегляний декор. У II пол. ХХ ст. будівлю докорінно змінили – добудували другий поверх та заклали фасади плиткою. Отож, тепер досить важко уявити, як виглядало колишнє казначейство. Проте зберіглася поштова картка 1904 р., яка донесла до наших днів зображення давньої фінансової установи.

З історії Проскурова відомо, що спершу повітове казначейство розміщувалося у самому центрі міста – на розі Кам’янецької та Купецької (нині – Подільської) вулиць на місці, де нині височіє 16-«поверхівка» та «Книжковий світ». Цікаво, що у 1802 р. будинок казначейства був єдиною мурованою спорудою Проскурова, не вважаючи крамниць. Наприкінці ХІХ ст. для казначейства побудували нову будівлю на перехресті Мільйонної й Комерційної (нині – Героїв Майдану і Грушевського) – більш простору, прикрашену елементами цегляного декору. У радянські часи повітове казначейство припинило існування, а будівлю почали використовувати різноманітні установи. З квітня 1944 р. тут розмістилась обласна бібліотека.

Свою історію головна бібліотека нашої області веде з 1901 р., коли у місті була відкрита перша публічна читальня – «Проскурівська міська бібліотека в пам’ять А.С. Пушкіна». Спочатку бібліотека розміщувалася в одній із кімнат Офіцерського зібрання (на місці цієї будівлі 1967 р. побудували готель «Жовтневий»), за чотири роки вона переїхала у більш просторе приміщення – до так званого «міського будинку» (теж не зберігся – знесений наприкінці 1960-х рр. під час реконструкції парку). Ця будівля займала пів-кварталу вздовж вулиці Дворянської (нині – Володимирська) по краю сучасного скверу ім. Шевченка. Крім бібліотеки. тут розміщувались міська управа та пожежна команда.

У 20-30-х рр. ХХ ст. у зв’язку зі змінами адміністративного статусу Проскурова бібліотека теж змінювала статус – була то міською, то окружною. А після перенесення навесні 1941 р. обласного центру з Кам’янець-Подільського до Проскурова вона стала обласною.

Важлива подія сталась у 1930 р. – бібліотеці надали будівлю колишнього повітового казначейства – саме ту, що зображена на старій поштовій картці. У 1965-1967 рр. це приміщення розширили – добудували другий поверх та книгосховище, головний вхід перенесли у центр фасаду. Зовні бібліотеку оздобили плиткою, за якою, на жаль, зник цегляний декор колишнього казначейства. Лише заокруглені високі вікна та міцні стіни першого поверху нагадують про понад столітню історію будівлі.

Подібні новини

До Дня Етнографа

17 липня в нашій державі відзначають День Етнографа. Саме серед літа і організовувалося найбільше пошукових експедицій. На теренах нашої сучасної Хмельниччини перші  фахові наукові дослідження належать  «патріарху» подільського краєзнавства – Ю.Сіцинському. Етнографічні статті та колекція подільських вишивок вченого вже понад століття є основним джерелом для сучасних науковців. До корифеїв  народознавства на початку двадцятого століття належать […]

Деталі

«ДІДУХ в ХАТІ – ДОБРО в РОДИНІ!»

Святвечір вже близько, а значить час заносити Дідуха до хати, бо, як говорить народна мудрість, «ДІДУХ в ХАТІ – ДОБРО в РОДИНІ»! Дякуємо всім, хто завітав на нашу майстерку!

Деталі

Митець української літератури

Цього дня, 110 років тому, народився відомий український поет, перекладач та співак Андрій Самійлович Малишко, чиї вірші вирізняються ліричністю та щирістю, простотою та емоційністю, але головною їх особливістю є музикальність. На слова Андрія Самійловича написано понад 100 пісень. Серед найбільш відомих нам – «Київський вальс» та «Пісня про рушник». Народ полюбив ці пісні одразу, адже […]

Деталі
Ваш запит відправлено
Відповідь від нас надійде вам на електронну пошту, яку ви вказали у формі
Цей розділ в процесі розробки
Незабаром ця сторінка з'явиться

Запит на екскурсію

Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу