Хмельницький обласний краєзнавчий музей Адреса: Хмельницький вулиця Подільська, 12
Музей сьогодні: відчинено (09:00–18:00) +38 0382 762 340 +38 068 529 25 49

Новини

«Злато і срібло» землі Болохівської

«Злато і срібло» землі Болохівської
icon:arrow-back

Жіночі прикраси заможніх городянок другої половини ХІІІ ст. запрошують Вас, поціновувачі історії, поринути у загадковий світ унікальних давньоруських виробів.

Літописна Болохівська земля… Проіснувавши трохи більше ста років, вона гине у вирі міжусобиць у другій половині ХІІІ ст. Її історія й сьогодні продовжує цікавити як фахівців, так і любителів старовини.

В 1970-80-х роках науковцям Хмельницького обласного краєзнавчого музею на чолі з археологом музею В.І.Якубовським довелося досліджувати давньоруські городища поблизу сіл Городище Деражнянського та Теліженці Старосинявського району Хмельницької області. Під час розкопок були виявлені скарби унікальних ювелірних виробів ХІ-ХІІІ ст.ст., які нині зберігаються в нашому музеї. Криваві події другої половини XIII ст., що відбувалися на території літописної Болохівської землі, сприяли перетворенню цих дивних речей на скарб. Більше сімсот років пролежали вони в землі і тільки сьогодні розкривають нам таємниці того часу.

Дивлячись на ці дивовижні творіння людських рук, переконуєшся, що давньоруські златоковалі були справжніми чарівниками. Використовуючи весь арсенал відомих їм технік і прийомів, вони створювали шедеври, хоч і невеликі за розмірами. До того ж давньоруські ювеліри досконало володіли символічною мовою жіночого убору, про що переконливо свідчать речі з скарбів, адже більшість їх становлять жіночі прикраси, які носили заможні городянки в Давній Русі.

Почати слід зі срібних тринамистинних скроневих кілець, які кріпились до головного убору на шкіряних ремінцях або тканих стрічках. Для їх виготовлення – ажурних, каркасних та з прорізями намистин – давньоруські ковалі використовували тиснення, позолоту, зернь (напаювання маленьких як зернята круглих «краплин») та скань (від давньоруського «съкати» – звивати). Уміле поєднання цих технік створює неповторну світло-тіньову гру і складає враження світла, що розлите навкруги. Академік Б.Рибаков пов’язував орнаментику тринамистинних кілець з ідеєю сонця, зважаючи на їх зовнішній вигляд, а також обожнювання слов’янами могутнього світила ще з давніх-давен. Про решту прикрас – у наступних публікаціях.

 

Подібні новини

«Злато та срібло» землі Болохівської. Продовження

Після впровадження християнства як державної релігії у Давній Русі велася запекла боротьба з усіма проявами язичництва, про укорінення якого в слов’янських традиціях свідчать браслети-наручі. Ними скріплювали зап’ястя рукава довгої жіночої сорочки, а під час ритуального танцю віл-русалій дівчина повинна була їх зняти, розпустити рукава і розмахувати ними, удаючи крила русалок. Такий танець виконувався під час […]

Деталі

Початок конференції у Берліні

Перед початком конференції «ВІД КРИЗИ ДО МАЙБУТНЬОГО: НОВІ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ДЛЯ МУЗЕЇВ В УКРАЇНІ», що проходить у Берліні. Майже 150 учасників з України, Польщі, Німеччини.

Деталі

«Щедрий вечір, добрий вечір…»

З величним та казковим святом Різдва Христового до нас приходять веселі колядки та щедрівки. Колядки та щедрівки – українські обрядові величальні пісні, що виконують під час новорічних та різдвяних свят: колядки – на Різдво, а щедрують напередодні Нового року. У колядках, насамперед, прославляють народження Ісуса Христа, а, виконуючи щедрівки, бажають добробуту родині, багатого врожаю та […]

Деталі
Ваш запит відправлено
Відповідь від нас надійде вам на електронну пошту, яку ви вказали у формі
Цей розділ в процесі розробки
Незабаром ця сторінка з'явиться

Запит на екскурсію

Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу