Продовжуючи рубрику «Традиційні страви подолян» від Хмельницького обласного краєзнавчого музею, сьогодні познайомимо Вас з деякими дуже цікавими назвами та описами випічки із тіста, які ми віднайшли у праці «Труды этнографическо-статистической экспедиции в западно-русский край. 1873» відомого дослідника, статиста та етнолога П.П. Чубинського.
Паляниці – розводили борошно у теплій воді, чекали, коли воно трохи прокисне, потім додавали ще жменьку борошна та замішували тісто середньої густоти. Випікали на сковороді, яку змащували олією або салом, а також на черені у печі. Інколи в середину паляниць клали ягоди калини, тоді їх називали «калинники».
Книші – тісто замішували таке як на хліб; формували ложкою, яку обмочували в сало або олію. На вигляд вони були схожі на квітку соняшника. Зазвичай готували з пшеничного борошна перед Різдвом.
Перепічки – випікали із тіста, приготовленого на хліб, у вигляді різаних шматочків. Їли з олією, змішаною з часником.
Гречаники – запарювали житнє борошно кип’ятком. Коли остигало, додавали кисле тісто або дріжджі та гречане борошно. Вимішували дуже рідке тісто та випікали у печі.
Стовбці – гречане кисле тісто розкладали по глиняних кухликах, змащених олією, та випікали. Їли з олією.
Млинці – випікали з гречаного борошна. Їли з салом або сметаною, або ж з олією. Найчастіше споживали під час масляної на сніданок і на обід.
Пироги – випікали з кислого тіста – пшеничного або житнього. В середину клали сир, м’ясо, рублену печінку, кашу, рибу, горох, капусту, мак, ягоди та яблука.
Отож, вподобайте сторінку Хмельницького обласного краєзнавчого музею та діліться з нами цікавими давніми назвами та рецептами випічок із борошна.
