Хмельницький обласний краєзнавчий музей Адреса: Хмельницький вулиця Подільська, 12
Музей сьогодні: зачинено +38 0382 762 340 +38 068 529 25 49

Новини

Життя після… життя

Життя після… життя
icon:arrow-back

Тримаючи на долоні спіраль, якій мільйони років, можна без кінця торкатись пальцем її кілець, розглядати малюнок і дивуватися досконалості ліній. А по рельєфному малюнку «сукні» можна навіть визначити певний з численних видів його володаря…

Історія цих тварин налічує більше 300 млн. років. Колись вони населяли океани і моря нашої планети, а закінчили своє існування близько 65-70 млн. років тому. Вони зникли разом з динозаврами, хоча з’явилися значно раніше за них. Їх літопис ми читаємо зараз тільки в земних шарах.

Здогадалися, про кого піде мова? Так, про амоніт.

Амоніти ‒ це вимерлі родичі сучасних головоногих молюсків, таких як кальмари й восьминоги. Найбільш близьким до амонітів серед сучасних представників цієї групи є наутилус (кораблик), який живе на південному заході Тихого океану, біля берегів Австралії та Нової Зеландії. Це єдиний сьогодні з головоногих, чиє тіло, як і у амонітів, знаходиться у черепашці.

Назва цих дивовижних істот походить від імені давньоєгипетського бога Амона: їх спіральні раковини нагадували роги сонячного божества, яке зображалося з головою барана.

Закручена у спіраль раковина амонітів поділялася на декілька камер, кожна наступна з яких була більшою за попередню. По мірі зростання тіло молюска переміщалося по спіралі, залишаючи після себе камери, розділені перегородками і заповнені повітрям. Тобто сам молюск займав зазвичай останню ‒ повітряну ‒ камеру, з якої «визирала» голова, «озброєна» розвинутими очима і щупальцями. Загальний розмір мушлі коливався від 1 см до 2 м у діаметрі.

Всі камери амоніту з’єднувала трубка ‒ сифон. Регулюючи сифоном співвідношення повітря і рідини в камерах, амоніт переміщався вертикально, як поплавок. Горизонтально молюск рухався, виштовхуючи з силою воду в потрібному напрямку. Амоніти вільно плавали в товщі води на глибині 50-250 метрів.

У випадку небезпеки молюск ховався в раковину, яка закривалася пластинами (аптихами), розміщеними над головою. Аптихи цих хижаків також слугували щелепами для утримання порівняно великої здобичі та її подрібнення. Амоніти були «озброєні» також 8‒10 короткими щупальцями з присосками чи гачками та добре розвиненими очима.
Цікаво, черепашка амонітів розвивалась чітко за законом логарифмічної спіралі: розмір витків поступово збільшується, але їх форма залишається незмінною. До речі, за цим же законом побудована і наша Галактика.

Історія амонітів продовжується і після їхнього життя. Арагонітова раковина протягом століть поступово заміщується кальцитом, а іноді ‒ піритом, і тоді знайдений амоніт блищить як золото. Навіть у «звичайному» вигляді скам’янілі рештки амонітів є гідною прикрасою палеонтологічної колекції. І ми сьогодні із задоволенням маємо змогу не лише розповісти про цих цікавих тварин, а й продемонструвати їх на своїх виставках.

Амоніт (Ammonoidea)Амоніт (Ammonoidea)

Подібні новини

День Гідності та Свободи

В Україні 21 листопада відзначається День Гідності та Свободи. У фондах Хмельницького обласного краєзнавчого музею зберігаються пам’ятні монети «Євромайдан» та «Революція гідності» з серії «Героям Майдану» та марка «Майдан незалежності. Листопад – грудень 2004 р.». До речі, у 2017 році пам’ятна монета з нейзильберу «Євромайдан» принесла Україні перемогу в номінації «Найкраще художнє рішення» на конкурсі […]

Деталі

Музеї україни. Погляд у майбутнє

10 конкретних пропозицій щодо відновлення України Українські музеї вимагають рішень вже зараз “Україна повинна стати найкращим місцем для життя, роботи та відпочинку”. Це ключова вимога, висунута більш ніж сотнею українських музеїв, які зібралися на конференції “Від кризи до майбутнього. Нові обов’язки музеїв в Україні” 28-29 травня в Берліні. Це була найбільша конференція українських музеїв з […]

Деталі

Ікона на камені

Історію мистецтва та й історію країни загалом неможливо представити без іконопису. В Україні іконопис з’явився з виникненням християнства і на його становлення, безперечно, вплинули пам’ятки візантійського художнього ремесла. Історія іконопису на камені датується першими століттями християнства. Ікони, що викарбувані на стеатиті, шиферному камені, є найдавнішими серед творів давньоруської дрібної пластики. Водночас про кам’яну давньоукраїнську ікону […]

Деталі
Ваш запит відправлено
Відповідь від нас надійде вам на електронну пошту, яку ви вказали у формі
Цей розділ в процесі розробки
Незабаром ця сторінка з'явиться

Запит на екскурсію

Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу