Хмельницький обласний краєзнавчий музей Адреса: Хмельницький вулиця Подільська, 12
Музей сьогодні: відчинено (09:00–18:00) +38 0382 762 340 +38 068 529 25 49

Лекції

Це було в нас: Проскурівський прорив – легендарна операція армії УНР

Це було в нас: Проскурівський прорив – легендарна операція армії УНР
icon:arrow-back

Однією з найуспішніших військових операцій Армії УНР періоду Української революції 1917-1921 років стала «Проскурівська операція»,  або «Проскурівський прорив».

Наприкінці травня 1919 року, коли УНР опинилась у скрутному становищі, втративши майже всю територію і ведучи бойові дії одночасно проти Червоної армії та польських військ, заступник Генштабу Армії УНР Василь Тютюнник розробив план прориву більшовицького фронту в напрямку Проскурова (нині – Хмельницький), який отримав назву «Проскурівська операція».

Розпочалась операція 1 червня 1919 року – українська армія провела потужний загальний наступ, у результаті якого за декілька днів вдалось розбити більшовицькі війська та закріпитися на Поділлі. Головний удар нанесли сили Запорізької групи у напрямку Проскурова. Січові стрільці та Волинська група прикривали цей удар на північному фланзі у районі Ямпіль – Теофіполь. Група полковника Удовиченка розгорнула наступ у південному кам’янецькому напрямку.

Вже 3 червня 1919 року Армія УНР звільнила Волочиськ, Чорний Острів і Кам’янець-Подільський; 5-6 червня – Фельштин (нині – с. Гвардійське) та Ярмолинці. Проскурів був здобутий 6 червня силами Запорізького корпусу під командуванням Володимира Сальського після запеклого бою, що тривав з 5-ї до 8-ї години ранку. Того ж дня Січові стрільці вибили червоноармійців зі Старокостянтинова. У середині червня запорозькими дивізіями були звільнені Деражня та Нова Ушиця… Такий успіх дозволив Директорії та уряду УНР на тривалий час зупинитись у Кам’янці-Подільському.

Командир Запорізького корпусу полковник Володимир Сальський

Проскурівську операцію та її значення стисло описав працівник Генштабу Армії УНР Микола Капустянський: «Шостого червня полк. Сальський повів рішучий наступ на Проскурів двома дивізіями: 6-тою від Чорного Острова, 8-мою з північного сходу.

6-та дивізія відважно атакує Проскурів і після гарячого бою захоплює його. Большевики уперто оборонились, великий підтрим їм давали 3 бронепотяги, що стійко боролися з нашою артилерією. Настирливість та енергія 6-тої дивізії, а теж і загроза Проскурову з боку 8-ої дивізії вирішили справу. В наші руки дістається велика здобич… Большевики відходять на Жмеринку. Наш бронепотяг просунувся за ними на ст. Деражня.

Таким чином наш марш-маневр дав додатні висліди. Большевиків на всьому фронті розбито й відкинено на схід. Ми захопили 30 гармат, десятки машинових крісів, 700 вагонів, багато паротягів і вогнепального припасу. Також здобули потрібний нам простір і важливі осередки Ярмолинці і місто Кам’янець-Подільський. Тепер вже стало можливим почати евакуацію з Галичини через Проскурів до Кам’янця державних установ і рештків наших запасів».

Василь Тютюнник – четвертий зліва. Парад у Кам'янці-Подільському, 31 липня 1919 р. Фрагмент фото з фондів КПДІМЗ

Зазначимо, що після успіху Проскурівської операції Василь Тютюнник отримав звання генерал-хорунжого, став начальником штабу Дієвої армії УНР, а через місяць – командувачем армії. Під час походу Об’єднаних українських армій на Київ-Одесу він командував Східною армійською групою. З 10 листопада 1919 року В. Тютюнник очолював українське військо у боях проти білогвардійців Денікіна. Зокрема, 17-22 листопада 1919 року керував обороною Проскурова. Саме у ці дні В. Тютюнник захворів на тиф. Незважаючи на хворобу, він разом із генерал-хорунжим Євгеном Мєшковським розробив легендарний план 1-го Зимового походу – партизанського рейду тилами білих та червоних, що дало змогу вирватися з «трикутника смерті»… Помер генерал 19 грудня 1919 року в Рівному – тиф ускладнився тромбозом судин і призвів до зупинки серця.

Подібні новини

«Скарбничка мрій»

Співпраця Хмельницького обласного краєзнавчого музею з  Хмельницькою обласною дитячою лікарнею триває! В рамках проєкту «ТЕРИТОРІЯ ДОБРОТИ» фахівці нашого закладу вкотре відвідали її пацієнтів з пізнавально-розважальною програмою «СКАРБНИЧКА МРІЙ»! З розповідей музейників учасники заходу дізналися, якими іграшками бавилися їхні бабусі та дідусі. А ще – взяли участь у музейних ЗИМОВИХ ХеНд-МеЙдАх «ДОБРЕ СЕРЦЕ» та «МАГІЧНА 3D […]

Деталі

«Традиційні страви подолян. Хліб»

Шановні наші поціновувачі, продовжуючи нову «смачну» рубрику «Традиційні страви подолян» від Хмельницького обласного краєзнавчого музею, сьогодні ми розповімо про звичаї та традиції хлібопекарського ремесла, тому що саме хліб займав надважливе місце у харчуванні наших земляків. «Хліб – усьому голова», «Хліб та вода – козацька їда», «Без хліба суха бесіда» – таких прикладів української народної мудрості […]

Деталі

«З’їла борщ до кришечки, щоб не боліли кишечки!»

«З’їла борщ до кришечки, щоб не боліли кишечки!», «Який кухар, такий борщ», – любили повторювати у народі. А чи знаєте Ви, що кваліфікація кухаря визначається якістю перших страв? В такому випадку всі українські господарочки – надзвичайно талановиті кухарі, тому що майже кожна має свій рецепт смачного борщу. Сьогодні у нашій рубриці «Традиційні страви подолян» ми […]

Деталі
Ваш запит відправлено
Відповідь від нас надійде вам на електронну пошту, яку ви вказали у формі
Цей розділ в процесі розробки
Незабаром ця сторінка з'явиться

Запит на екскурсію

Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу