Хмельницький обласний краєзнавчий музей Адреса: Хмельницький вулиця Подільська, 12
Музей сьогодні: відчинено (09:00–17:00) +38 0382 762 340 +38 068 529 25 49

Без категорії

«Жінки в науці. Тамара Сис-Бистрицька»

«Жінки в науці. Тамара Сис-Бистрицька»
icon:arrow-back

Її називають подільською берегинею творчих скарбів народу. Отож, знайомтесь! Тамара Сис-Бистрицька – історик-краєзнавець, фольклорист, етнограф, музеєзнавець, екскурсовод. Люди, яким довелось з нею спілкуватись, згадують, що вона могла годинами розповідати про історичні події, відомих земляків, народні свята, знайомити з захоплюючими легендами рідного краю. Як науковець впродовж десятиліть збирала і зберігала багатий та неоціненний матеріал з історії Поділля.

Тамара Сис-Бистрицька (5 вересня 1913 р. – 26 квітня 2009 р.) народилася в Кам’янці-Подільському. Навчалась в школі №3 на Польських фільварках, а потім – у художньо-промисловій школі, якою керував знаменитий Володимир Гагенмейстер. У 1934-1935 рр. навчалася на філологічному факультеті Кам’янець-Подільського педагогічного інституту (нині – КПНУ ім. І. Огієнка). Прийняли дівчину відразу на другий курс, до того ж, навіть без атестата про середню освіту, бо, займаючись самоосвітою, дуже добре знала народну творчість. Здобуття ж диплому припало на 1939 рік у Київському педагогічному інституті. Певний час викладала історію в Житомирському сільськогосподарському інституті, а потім – у середній школі с. Довжок на рідній Кам’янеччині.

У 1939 р. була прийнята на роботу в Кам’янець-Подільський державний історичний музей-заповідник, де вона працювала старшим науковим співробітником до 1970 р., перерва відбулась лише в період війни з 1941 до 1944 рр., коли Тамара Андріївна перебувала в евакуації в місті Ош (Киргизія), працюючи в школі та водночас збираючи український фольклор на теренах Ферганської долини.

Повернувшись на Батьківщину, дослідниця багато подорожує селами і містечками Поділля, збираючи етнографічні матеріали для музею: записує кращі зразки пісень та переказів. Тамару Андріївну цікавила не лише українська народна творчість, а й фольклор інших народів, що мешкали на Поділлі – поляків, вірмен, росіян, євреїв, циган. Її часто використовують як консультанта літератори, журналісти, діячі кіно тощо.

Зібрані матеріали Сис-Бистрицька публікує в місцевих газетах, наукових збірниках, краєзнавчих конференціях. Фольклорні твори викликали неабияку цікавість Максима Рильського та наукових працівників Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії. Й тепер в академії мовознавства, фольклору та етнографії ім. М.Рильського зберігається особистий фонд краєзнавиці зі значною кількістю фольклорно-етнографічних матеріалів. Крім того, за мотивами наспіваних нею пісень, записані та покладені на ноти відомим педагогом М.А.Печенюк польські пісні, колядки та щедрівки.

Вийшовши на заслужений відпочинок, Тамара Андріївна продовжила збирати та записувати подільський фольклор, особливо легенди, які було опубліковано за сприяння «Історико-культурологічного Подільського Братства» в трьох збірках: 1992 р. – «Перлини Кам’янеччини»; 1994 р. – «Перлини Товтрів-Медоборів»(І частина); 2000 р. – «Перлини Товтрів-Медоборів. Збруч хлюпочеться»(ІІ частина). На жаль, третя частина, що містила жартівливі, лірницькі, обрядові пісні, не була завершена через хворобу автора.

За свою невтомну працю Тамара Сис відзначена орденом «Знак Пошани», знаком «За відмінну роботу» Міністерства культури СРСР, знаком «Відмінник культури СРСР». В незалежній Україні 1995 р. вона стала лауреатом Кам’янець-Подільської міської премії в галузі культури, мистецтва, фольклору та етнології. У 1996 р. в Києві на III з’їзді Союзу українок Тамару Сис нагороджено дипломом Почесного члена Союзу українок, а 2001 р. – відзнакою Кам’янець-Подільської міської ради «Честь і шана».

Подібні новини

Пізнаємо рідну мову разом з нашим музеєм. Червень

На зміну весні, напинаючи червневі вітрила тепла, літо легко та лагідно починає пливти по землі і над нею. Після білих, синіх та жовтих кольорів перших квітів горять майстерно виписані, ніби пензлем, півонії; приваблюють до себе пахощами троянди усіх відтінків червоного; яскравіють серед буйної трави ніжні гвоздики; рум’яніють боки суниць, полуниць, малини… Шостого сина року називають […]

Деталі

Виготовлення народної іграшки – лялька-мотанка

Як зробити ляльку-мотанку своїми руками? Процес створення ляльки майстрині називають «кутанням» і це не дивно, адже він дуже схожий на сповивання маленької дитини. Лялька-мотанка зберегла в собі певні сакральні знання та силу. Такий сувенір, особливо виготовлений власними руками, стане вашим родинним спадком, котрий ввібрав в себе вікові вірування. Мотанку робили із старого одягу – спідниць, […]

Деталі

Яким вузлам павук «надає перевагу»?

Павутина ‒ це секрет павутинних залоз, розташованих на кінці черевця павука. Саме білок фіброїн, що є його основним компонентом, на повітрі кристалізується, утворюючи волокна, які й надають павутині міцність та еластичність. Відомо, що павутинна нитка в кілька разів міцніша за людське волосся тієї ж товщини. При плетінні павутиння павук не в’яже вузли, а використовує клейкість […]

Деталі
Ваш запит відправлено
Відповідь від нас надійде вам на електронну пошту, яку ви вказали у формі
Цей розділ в процесі розробки
Незабаром ця сторінка з'явиться

Запит на екскурсію

Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу
Перевірте правильність вводу