На календарі – 5 березня. Цього дня ми відзначаємо 198-у річницю з Дня народження Леоніда Глібова, за словами Івана Франка, – «найкращого українського байкописа», дитячого письменника та непересічної особистості, життя якого свого часу було пов’язане з територією сучасної Хмельниччини.
Леонід Глібов мав педагогічну освіту, яку здобув у Ніжинському державному університеті ім. М. Гоголя в 1856 р. По закінченні навчального закладу його направили у м. Чорний Острів, де протягом трьох років (1855-58 рр.) працював учителем історії у повітовому дворянському училищі. Докази цьому містяться у декількох архівних документах, зокрема «Списке чиновников и учителей Черноостровского училища» від 9 жовтня 1857 р. та в інформаційній відомості від 31 жовтня 1856 р. смотрителя Чорноострівського училища, який описує Глібова 30-річним одруженим чоловіком (йдеться про першу дружину байкаря Параску Федорівну та доньку Ліду), що отримував зарплату в сумі 300 карб.
За час перебування у Чорному Острові Леонід Глібов активно працював не лише на педагогічній ниві, але й на поетичній: тут він написав аж 72 байки, зокрема «Билина», «Вівчар», «Лящі», «Пісня» та славнозвісну «Щуку». Ймовірно, поетичний твір «Журба», який згодом завдяки композитору М.Лисенку був покладений на музику та перевтілився у пісню «Стоїть гора високая, попід горою гай», також був написаний саме тут.
За переказами, байкар покинув наш край через конфлікт з місцевим паном Пшездецьким. А історія така. Якось у свято Спаса пан вигнав усіх своїх кріпаків працювати в поле. Селян це неабияк розлютило, і вони за цю витівку подали на пана скаргу до повітового суду. Однак ніякого покарання – ні морального, ні матеріального – той не отримав. Саме в цей час у Л. Глібова й «випливла» з-під пера байка «Щука». Твір потрапив на очі Пшездецькому та страшенно його розлютив, адже в ньому той упізнав себе, а тому негайно змусив директора повітового дворянського училища звільнити поета з посади. Відтак, Глібов назавжди покинув наш край.
Слідкуйте за сторінкою Хмельницького обласного краєзнавчого музею – з нами цікаво!
